Катя Гапочка: "У мене алергія на алкоголь..."
Одним із відкриттів української альтернативної сцени з жіночим вокалом на сьогодні є гурт «Гапочка». Колектив має лише кілька демо-записів, але вже встиг завоювати велику аудиторію своїми піснями. Я мав нагоду поспілкуватися з чарівною дівчинкою і талановитою людиною – до вашої уваги фронт-вумен – Катя Гапочка. От що з того вийшло.
То ти дійсно Гапочка? Це ніякий не прикол, а прізвище таке є?
-Все справжнє. І ім’я, і прізвище? Може тобі студентський показати?
Не треба, хоч і дуже цікаво. Чому ж так вирішили назвати гурт?
-Коли ми створювались, то довго шукали музикантів. Спочатку у мене був тільки барабанщик. Всі інші змінювались. Ну от так склалося, що як усі збираються, то спочатку хочуть себе назвати, а вже потім грати. У нас було навпаки. Але спочатку назвали «Гурт Каті Гапочки». Мені це не подобалось. Ми декілька місяців міняли назви, якийсь місяць називалися «Саме там», врешті-решт таки лишилася просто «Гапочка»…
Коли ви вперше виступили?
-Виступили ми вперше під назвою «Гурт Каті Гапочки», у березні 2008 року,у Могилянському підвалі. Мабуть все почалося раніше, десь на півроку, але ми вважаємо цей саме першим концертом, ми його довго чекали.
Ви всі з різних міст. Як ви знайшлися? Ти, мабуть, талантіще – знайшла всіх, об’єднала «під ідеєю».
-Та ні, просто пощастило. Я приїхала, вступила на перший курс, і от настав момент коли мені треба було просто знайти гурт. Знайти і записати три пісні. Я за два дні знайшла. Ще тоді у нас був саксофоніст. Ну а потім всі пішли, а тільки барабанщик (Артем) лишився. Він і до цього часу є.
То ви мабуть пишете вже альбом?
-Ні.
Демо?
-Ні. Все що хотіли – записали. Взагалі пісню для кліпу. Буде кліп на пісню «Крила». А ще може почуєш нас по радіо. Правда, не знаю точно, як і коли це буде.
Як тобі останній концерт, 8 березня? Як почувала себе поряд з такими як «НіагАра», «A-Dote»?
-Цілком нормально. Я знала, хто там буде грати і була до всього готова. Мені головне було виступом «віддати» все те, що я маю.
Скільки пісень граєте зазвичай?
-Відкинули 4, зараз 13.
Який концерт був найвизначнішим особисто для тебе і які були ще?
-Один з перших – «Трипільські зорі», у червні. Тоді нас сприйняли дуже добре і ми зрозуміли що робимо щось нормальне. Потім «Тарас Бульба», «Славське», про клуби я вже не буду казати – на Західній Україні буваємо доволі часто. Найголовніше – що на нас ходять!
Який наступний?
-На 1 квітня, з гуртом «Небо для себе».
Щоб я не окреслював стиль… А ще, ти сама пишеш тексти і в тебе музична освіта?
- Поп-рок. Так. Так, консерваторії ще немає, поки 3й курс. Взагалі я бандуристка. Гітара почалася, коли я була у 6 класі. Пісні почала писати у 13. Перше кохання і починається всяке… Пісню «Сонечко» я написала у 2004, «Крила» раніше…
А ти правда працювала вчителькою у музичній школі?
Так. Нічого цікавого, якщо насправді. У мене була старша група – приходили такі як ти. Вчити таку вікову категорію дуже важко. Хіба якщо людина музична, або програміст – програмісти думають, все прораховують.
Чому граєш на акустиці? Де ж електро?
-Та яка електро, вона важка. Для мене важка. Мені й так моя заважає, бо важкувато і грати і співати.
Так а з бандурою на сцену? Треш на повну…:-)
-Треша там не буде, але все можливо. Я подумаю.
А ти який герой позитивний чи негативний? Алкоголь, нікотин?
-Та ти що! Який алкоголь… У мене алергія! Уявляєш же таке! Буває, звісно, що «проходить», але для себе зрозуміла що краще не пити взагалі. А взагалі гарно що все так склалося, що я в Києві. І взагалі... Певно, що я тут лишуся!
Отож, така цікава дівчина Катя Гапочка. Що ж, шкода що альбому поки не буде, але пані та панове, лаштуйте приймачі, вмикайте телевізори, відкривайте і очі і вуха. «Гапочка» - гурт, який вартий вашої уваги.