Океан Ельзи: Ми не будуємо бізнес-планів, все залежить від натхнення

Інтерв'ю з лідером гурту

Напередодні осінньої і заключної частини великого туру гурту на підтримку альбому «Dolce Vita» ми поспілкувалися зі Святославом Вакарчуком.

Про творчу паузу, пісню до «Євро-2012» , рекламні табу і багато іншого піде мова далі.

Ви стали другом Євро-2012 і виявили бажання написати пісню для події, але для «Океан Ельзи» більше притаманна лірика, а не спортивна тематика, який вигляд матиме ця пісня?

Проблема не в стилістиці, а в натхненні яке може співпасти з настроєм. Коли я говорив журналістам про можливість появи такої пісні, я не мав на увазі те, що сиджу і пишу її (сміється). Якщо у час нас з’явиться  композиція, яка по музиці, енергетиці та контексту співпаде, то я з радістю її запропоную. На мою думку, така пісня має бути зрозуміла всім, не лише нашим шанувальникам.

Та підкреслю – це не була декларація намірів, поки що рано про це говорити.

А інші експерименти, на кшталт «Вночі» будуть?

Такі проекти будуть. Зараз активно продовжується тур на підтримку альбому «Dolce Vita», й на будь-які інші проекти немає часу.  Безумовно, «Океан Ельзи» після великого туру буде вимушений взяти творчу паузу, адже в такому темпі постійно працювати неможливо. Цю паузу я й планую заповнити експериментами. Чи буде майбутній проект кардинально відрізнятися від «Вночі», я ще не знаю.

Чи означає це, що після закінчення «Dolce Vita туру» ми 2-3 роки не будемо чути О.Е.?

Як довго триватиме цей період ніхто не спрогнозує: рік, два чи більше. Зараз це не просто сказати, ми ж не будуємо бізнес-планів. Все залежить від натхнення, творчості, від того наскільки голова буде зайнята іншими проектами, але ця пауза потрібна, ми не робимо з того ніякої сенсації.

Група «Океан Ельзи» не збирається припиняти своє існування, ми будемо грати концерти час від часу, але нам точно буде потрібен відпочинок після більше як 100 виступів у цьому турі.

Останні ваші сольні концерти знімалися на відео, але жоден з них так і не вийшов на DVD, всі вони були показані лише на ТБ, з чим це пов’язано?

Це пов’язано з двома речами. По-перше досі якісно не опрацьована технологія «Dolby» на таких концертах, тобто показати на DVD звичайне стерео не є цікаво. Ми працюємо в студії задля того аби це вирішити, поки що це проблема. Той звук який записується є достатньо якісним для телебачення, але не підходить для DVD. До того ж таке видання вимагає не просто монтаж годинного концерту для ТБ. Поки що всі спроби зробити такий монтаж на європейському рівні не був дуже вдалим. Нажаль, запис київського концерту «Dolce Vita туру» має серйозні недоліки по запису звуку, тому поки не можемо гарантувати появу найближчим часом   DVD.

У турів ОЕ часто були спонсори, цього разу «KIA Motors». У нас в країні досі найвідоміший гурт країни не може собі дозволити тур без спонсора?

Коли є підтримка комерційних брендів, це дозволяє зробити все масштабніше і яскравіше, робить економічну модель більш вигідною.

Творчість в студії і те від чого ми отримуємо задоволення потребує матеріальної підтримки, не дуже люблю наводити приклади, але чомусь ніколи не виникає питання, навіщо всесвітньому туру U2 спонсори у вигляді компанії «Blackberry». Вони, мабуть, теж можуть собі дозволити це і без них зробити, але так простіше.

У нас є певні принципи, які ми не можемо зрадити, наприклад, ми ніколи не працюємо з горілчаними і тютюновими брендами, яких би це грошей не коштувало. Я не бачу потреби відмовлятися від фінансової підтримки, але ще раз скажу, що ми робили і можемо при бажанні робити тури без усіляких спонсорів.

В більшості випадків бажання підтримати проект надходять саме від партнерів, останнього разу до нас звернулися «KIA».

Стосовно реклами, теж не погодитесь?

Ніколи. Стосовно компанії «Славутич», ми відмовились від реклами пива, але знайшли компроміс, дозволили використання нашої пісні, але тут я вже вважаю, що пісня належить всім і забороняти це вже занадто, тим паче вона саме тоді їм дуже підходила під стилістику.

Насправді, ми втрачаємо великі кошти, але відмовляємось від участі у такій рекламі, є певні принципи, яких потрібно дотримуватись. Часом сама рекламна кампанія, її ідея не співпадають з тим, що таке «Океан Ельзи».

Питання стосовно талант-шоу, якось Ви у своєму твіттері дуже критикували одне з них…

Одне з них мені дуже не сподобалося, журі зверхньо ставилися до конкурсантів. Певно це був такий сценарій, та менше з тим. Зрозуміло, що це комерційно успішні проекти, які в будь-якому випадку будуть продукуватися, й тому тут мораль лишається на другому-третьому місці. Найбільше я не сприймаю проекти типу «Вийти заміж за тиждень», тобто щось, що йде проти здорового глузду. Так, вони привертають увагу власне через свій ідіотизм, а люди на це дивляться як на зоопарк. Але всіх під одну гребінку теж не можна. Деякі проекти досить якісні та цікаві, як,  наприклад «Україна має талант».

А співочі, як «Фабрика зірок»?

Кажуть, це дуже успішний проект, значить – він комусь був потрібен. Сам проект тонко, професійно й цинічно використав бажання молодих людей стати відомими. Шкода трохи їхні долі, адже більшість думають, що вийшовши таким чином на сцену, залишаться там назавжди. А це не так. Дуже шкода, якщо їх ніхто про це не попереджає.

Як ви  ставитесь до сучасного мистецтва? Відвідуєте заходи, виставки де воно демонструється?

Так, відвідую. Я не оцінюю мистецтво по формі, я оцінюю його по змісту. Якщо художник, фотограф або музикант талановитий і справді робить щось велике, то це буде помітно не залежно від форми, в яку воно вдягнуте.

Я люблю талановитих музикантів, байдуже що вони грають: поп, рок, авангард, джаз.

Так само й художників тощо.

Останнім часом за формою і новими несподіваними читаннями мистецтва люди ховають бездарність, намагаються зробити нове по формі, чого ще ніхто не робив, але мистецтво це не наука, тут головне не те, що ніхто такого не робив, тут ціниться те, як митець зачіпає душу глядача.

Не виникало бажання написати книжку, зараз така тенденція прослідковується серед музикантів?

Я б з радістю, але не дуже вмію писати і було б, мабуть, трохи нудно. Мемуари писати ще рано, а для художньої літератури не вистачить таланту.

Якщо відчую бажання, то я це зроблю. Та поки такого не виникало.

В мене була подібна історія з кіно, мене часто запрошували зніматися, але я відмовлявся, я не є актор і не вмію добре грати. Одного разу я погодився прийти на зйомки до мого товариша Романа Балаяна, але так склалося, що це співпало з нашим туром і я вирішив, що це така доля, не потрібно піддаватися на вмовляння.

Ви берете участь у проекті від Djuice – Ocean Music Digital, коментуєте пісні молодих гуртів, цікаво чи почули щось конкурентноспроможне на українському ринку?

За 6 місяців відібрали 30 гуртів, десь до 10 я б назвав таких, які мене справді зачепили, тобто кожен третій. Кількох я пам'ятаю і зараз, думаю, що у них є шанси на успіх.

В продовження, чи є такий український гурт, який ви слухаєте, вдома або за кермом?

Слухаю Бумбокс, дуже радий, що в Україні з'явилася така талановита і якісна музика. Дуже подобається те, що робить Сергій Бабкін. Взагалі зараз я слухаю іншу музику, не стільки сучасну: Сержа Гензбура, Елвіса Преслі. З сучасного останнє, що найбільше зачепило, це так-звана супер-група, яку зібрав басист Led Zeppelin – Джон Пол Джонсон «Them Crooked Vultures», там на барабанах Дейв Гроул, а співає Джош Хомі.

Як ви можете прокоментувати те, що рівня «Океан Ельзи» не досягнув в Україні ще жоден гурт, яка в цьому причина?

Ви перебільшуєте. Проблема тільки в музиці, за багато років я в цьому переконався. Поки ти робиш пісні, які подобаються людям, справді подобаються, а не ті які часто крутяться по телевізору (О.Е. зараз не часто крутять), не ті які посідають місця в сумнівних хіт-парадах, а ті які справді зачіпають людей, то все виходить добре.

Я дивлюся як це відбувається на Заході. Є багато музики, яка ніде не крутиться, але в зв'язку з відкритістю суспільства стає дуже популярною. Наведу приклад, не часто закордоном, а тим паче у нас, можна почути Radiohead, але ж вони збирають величезну кількість публіки, вважаються однією з найкращих груп в історії. Справа в якісній музиці, якщо вона такою є, то вона й без продюсерів буде переписуватись з касети на касету, як це було колись, або завантажуватись з інтернету як зараз.

Мене часто питають, чому я нікого не продюсую. Я говорю відверто: щиро хотів би спродюсувати такий гурт, який повторить, та перевершить успіх «Океан Ельзи», проблема лише в музиці. Мої особисті амбіції розповсюджуються не лише на стояння на сцені, але немає поки такого, про що б я сказав, що мені цікаво з ним щось зробити. Хоча, можливо, таким людям і не потрібна допомога.

Вас поставили на 86-ту сходинку впливовості серед українців, чи вважаєте, що музикант та благодійник може бути впливовим у нас в країні?

Це достатньо суб’єктивні рейтинги, але добре, що їх хтось складає. Вони показують, що більшість впливових людей України є політиками, а це означає, що держава дуже впливає на життя людей. Така модель не є типовою для будь-якої західної демократії.

Впливовість людини має визначатися не тим, де вона може поставити свій підпис, а тим, як її слухають, відчувають і наскільки вона може змінити суспільну думку, ситуацію в країні.

Впливовість не вимірюється досягненнями, а швидше тим наскільки цій людині вірять.

Щодо моєї участі, з одного боку мені все-рівно, а з іншого – ця присутність каже про те, що навіть в нашій країні, де наполовину демократія, наполовину тоталітаризм, в таких рейтингах можуть бути люди далекі від влади, це приємно.

Наостанок поговоримо про вашу нову діяльність, а саме про благодійність. Чим Ваш фонд «Люди майбутнього» якісно відрізняється від інших подібних, адже таких багато?

Справи самі за себе все покажуть, думаю за рік ви не будете ставити таких питань. Немає сенсу розповідати кращі чи гірші. Основна відмінність нашого фонду це не витрачати чиїсь кошти, а залучати якомога більше волонтерів, аби вони допомагали тим, хто потребує. Наша ціль не перетворитися в умовний «банк», який перераховує гроші з одного місця в інше, а створення розгалуженої системи людей, які готові допомагати іншим без якоїсь вигоди. Ми не володіємо такими ресурсами, щоб роздавати гранти усім, та маємо бажання залучити якомога більше молодих людей, які будуть вчитись допомагати.