Роллік'с: Колись зарікались від матюків… і от вони з’явились

Херсонський Роллік’с продовжує роботу над новим альбомом, час від часу вибирається на концерти, зокрема тиждень тому хлопці відіграли сольник в столиці та зняли тут новий кліп. У інтерв’ю з фронтменом гурту – Дмитром Ігнатовим ми поспілкувалися про це все, а також про новий стиль, матюки та політиків…

Чому ви так затягнули з випуском 2-го альбому?

Перш за все ми ставили за мету створити зовсім інакший матеріал, ніж в дебютнику, хоча б принаймні, щоб він відрізнявся від попередніх робіт. І в цьому поспішати ми вважли недоцільним. Зрештою ми впевнилися в правильності свого рішення, бо від деяких пісень, написаних незадовго після випуску першого альбому, відмовилися. Вони довгий час лежали важким тягарем і ми не знали, що з ним робити.

Крім того, на деякому етапі ми ще не назбирали достатньо достойних пісень, щоб можна було їх сміливо включати до альбому. 

Дійсно, наша тематика і музика стали серйознішими, група була в стані пошуку свого «Я» і це звісно відбивалося на творчості. Нагадаю, що перший альбом складався з пісень різних періодів (і часів, коли в групі не було музикантів, і того, періоду, коли група остаточно сформувалася в музичному плані).

Безумовно, однією з причин затримки є й фінансова складова, тобто запис альбому – задоволення не дешеве. З іншого боку, писати аби що і видавати це за альбом дуже не хочеться. Навпаки, хочеться людям дати «фірму», і яскравим прикладом цього є наш останній сингл «Зупини час», записаний «по-справжньому» на студії ФДР. Деякі радіостанції ,не зважаючи на «важкість» звучання як для радіо ефіру, із задоволенням включили пісню в свої плей листи. Сама ж пісня на цьому тижні дебютувала в рок чарті ФДР з 6-ої сходинки, і я думаю, що це не найвищий щабель, яка вона займатиме в період радіо ротації. І це тільки початок.

Повернуся до альбому. Ми вирішили робити поступові кроки і стали видавати сингли, як це прийнято в сучасній музичній індустрії. Навіщо викладати купу коштів на запис альбому, коли набагато ефективніше заявити про себе синглом і кліпом? Особливо, коли продажі дисків стрімко падають і на цьому ми особливо нічого не заробимо, та й віддачі такої не буде. То ж ми вирішили вкладати гроші перш за все в те, що швидко і ефективно працює на нас – одна хороша пісня, підтримана радіо, телебаченням та інтернетом. Тим самим ми розширюємо аудиторію своїх потенційних прихильників.

З чим пов’язана певна зміна стилю?

Навіть складно сказати, який стиль в нас був раніше. Ну, якщо ти кажеш про зміну, то значить вона відчутна. Наші слухачі відзначають, що музика в цілому стала жорсткішою. Зокрема, ми відійшли трішки від читки (хоча вона зберігається) і більше уваги наразі приділяємо співу. Якихось особливих причин і пояснень цьому немає, просто так подобається. Тим більше і світові музичні тенденції пішли вперед, звісно ми теж не лишилися в 2007 році.

Хто такий Паша Моржара, і що він робить у вашій пісні, чи може що ви робите в його пісні?

Паша Моржара мій давній дружбан, з якого починалася творчість Роллікса. На той час це був реп-проект, і у його витоків стояв саме Паша. Згодом дороги розійшлися, але він досі займається репчиком, видає альбоми, а мені завжди подобалася інша музика. Я репом ніколи не захоплювався. Але це не було наслідком змін в нашому складі на той момент.

Ми хоч і рідко спілкувалися, бо стали жити в різних містах, але було взаємне бажання зробити спільник. Зрештою ми цей задум реалізували. Ідея пісні належить Моржарі та його команді «ДаМарав», а Роллікс її втілив по-своєму. Довелося перекласти оригінальний російськомовний текст на українську і додати свого. Плюс наше музйо – і вийшло доволі вибухово і дотепно.

Як ставитесь до нецензурних висловів у піснях (зокрема такі є в треку «Несемо»)

До таких слів, як «бл*ді», «х**ня» ставимся нормально, бо самі іноді їх вживаємо. Що стосується пісні, то для реп-пісні матюків навіть замало, як на мене. В цій пісні вони, на мою думку, доволі нормально вписуються і не ріжуть вухо. Тобто для таких пісень це природньо.

Як вас звела доля з Вовою Зі Львова? Та чому перезаписували старий трек з ним, а не якусь нову пісню?

Познайомилися з Вовчиком суто випадково. Я шукав контакт зі своєю давньою знайомою Аріною, яка на той час працювала з Вовчиком в одному проекті на М1. Аріна тоді почала займатися зйомками роликів і кліпів, і я мав надію, що вона нам допоможе у зйомках чергового кліпу. Оскільки я прямих контактів не  мав, то запитав у Вовчика, відписавши йому на скриньку. Заодно запропонував йому взяти участь у нашій пісні на соціальну тематику, але йому ця тематика виявилася не близькою.  В тому ж листі я йому скинув шматочок нашої пісні «Сумна історія життя». Через деякий час він зі мною зв’язався і запропонував свій куплет до цієї пісні. Ми погодилися  – і так з’явився спільний трек. Ми навіть спеціально нічого не змінювали і лишили пісню майже оригінальною (тільки з куплетом від Вовчика).

Але після тривалих вагань вирішили не зупинятися лише на тому, щоб викласти пісню в інтернеті, а й зняти кліп, хоча б простенький. Так і зробили. Якщо щось робити, то вже так аби про це дізналося якомога більше людей. І у вересні на вихідних, коли доробляли на студії пісню «Зупини час», відзняли відео на «Сумну історію життя». Відзняли окремо наші з Вовчиком синхрони в різних місцях і з музикантами – на студії. І готово. Наразі кліпчик монтується, а на його появу можна чекати десь в січні-лютому наступного року.

Над новими піснями гурт працює в Києві чи тут записуються лише сингли?

Нові пісні створюються безпосередньо на нашій власній студії в Херсоні «To4ka Noise», де може записуватися будь-який бажаючий. Ми маємо достатню технічну базу для потреб гурту, а також для тих, хто хоче записатися на нашій студії. Власне сингли записуються і зводяться в Києві. В грудні ми розпочинаємо накопичення матеріалу для другого альбому. Це буде мега жир!

З чим пов’язана така активність у зніманні кліпів? За останні кілька місяців вже 3 здається зняли

Так, зняли вже три: «Зупини час» (дві версії), на спільну пісню з Вовою Зільвова, а також концертне відео на нову пісню «Адреналін». Така активність пояснюється нашою можливістю це робити. При тому, що невідомо, що буде завтра, тому ми користуємось нагодою зараз. Якщо раніше ми випускали по одному кліпу на рік, то на даний час стараємось робити це частіше. Весною можливо знімемо ще одне відео на нову пісню.

На даному етапі гурт ще більше вкладає чи вже має зиск?

Багато вкладаємо, але здебільшого те, що заробляємо на концертах. Звісно, вкладаємо і власні гроші. Якби ми заробляли лише музикою і відповідно ділили між собою зароблене, то на розвиток гурту лишалося б мінімально коштів, яких не вистачало ні на кліпи, ні на записи.

Ви у Києві завжди граєте в одному місці, не хочеться урізноманітнити? (Йдеться про клуб «Бочка Хмільна»)

Якби ми в Києві грали часто, зміна місця була б просто необіхною. А оскільки ми в столиці гості не часті, концерти проводимо там, де нам зручніше в плані умов. Зрештою, в Києві не так вже й багато місць, де є нормальні технічні умови, а також відповідні приміщення для подібних концертів. Ми взагалі група не клубна і нам подобаються великі майданчики, де ми почуваємось набагато зручніше. Але доводиться грати і в клубах.

Якщо не помиляюсь, то у тебе є дитина, як їй творчість тата?

Так, сину шість років. До творчості він ставиться доволі спокійно, для нього це звично. Іноді полюбляє слухати наше музло.

Як успіхи проекту FaNero?

Постійно створюємо нові треки і викладаємо їх на своїй сторінці fanero.pdj.ru. Іноді виступаємо. Зараз нас троє (долучився басист Роллікса Мурашов, який грає в нашому проекті на гітарі). Проект існує на нашому ентузіазмі і наразі через брак вільного часу ми не маємо можливості займатися ним більш серйозно і в плані розкрути і в плані виступів. Але кидати цю справу ми не збираємся, тому все попереду.

Крім того, цей проект практично не має аналогів в Україні: ми граємо переважно drum’n’bass наживо, українською мовою, використовуємо гітару. Більшість електронників в нашій країні віддають перевагу англійскій мові у своїх треках. І зрозуміло, чому – так складається враження, що це типу модне музьйо, яке користується попитом в електронних колах. Але я впевнений, що більшість клаберів ні слова не розуміють з того, що їм парять. А перекласти це українською – вийде маячня, яку мало хто сприйматиме адекватно, адже це настільки примітивно. Сумніваюся, що наші співвітчизники електронники великі знавці англійської.

Ми намагаємось розвіяти міф крутизни і модності електронної музики західного зразка. Звісно, що електронна музика не обов’язково повинна нести в собі мовний посил або який-небудь зміст (ідею), але ми хочемо сказати: «роби своє!». Навіть, коли ми робили свою версію гіта The Prodigy «Omen», то переіначили їхній трек українською мовою. Ми не ускладнювали свою роботу перекладом тексту, а просто вигадали свій, який максимально по римам був зізвучний оригіналу. Вийшло дотепно і придуркувато, як ми полюбляємо. Той, хто розуміє наш стьоб поставився до нашої роботи адекватно. Звісно, що дехто не сприйняв.

Зараз у своїх починаннях ми маємо вже достатньо однодумців. Деякі нас взагалі не сприймають, але нас це мало турбує, бо порівняно з переважною більшістю електронників, FaNero – це проект, який не вистрибує із штанів аби неодмінно сподобатися слухачу.

Одного разу бачив вас на концерті політичної партії, чи пропонували брати участь у концертах цієї передвиборчої кампанії?

Коли запрошують, то виступаємо. Ми ставимся до цього, як до звичайних концертів. Жодної з політичних сил група не підтримує.

Чого Роллік’с точно ніколи не зробить?

Складно сказати. Життя таке мінливе…Наприклад, я колись казав, що не буде матюків в піснях…і ось вони з’явилися. Так що не будемо загадувати

Що в найближчому майбутньому очікувати від гурту?

Нових кліпів, нових пісень і радіо-синглів, концертів. В грудні ми розпочинаємо накопичення нового матеріалу для другого альбому, але коли він буде готовий для видання сказати складно.