Брати Гадюкіни: Він вернувся домів
Концерт про який так довго говорили, до якого так довго готувалися, нарешті відбувся. Без сумнівів, головна подія в українській музиці цього року пройшла 3 червня в київському Палаці спорту. На сцену знову вийшли Брати Гадюкіни, цього разу, щоб вшанувати лідера гурту Сергія Кузьмінського. Разом з ними була ціла плеяда провідних українських музикантів, які виконували пісні «Гадів».
Сцена Палацу спорту була подовжена на 12 метрів, на стелі висіло більше світла ніж зазвичай, все це справляло враження якоїсь дуже масштабної події. Так воно і сталось, було заповнено 90 % приміщення. Спочатку зала наповнювалась не найшвидшими темпами, люди вже забули коли концерти починалися вчасно, хоч півгодинна затримка все ж була, але ще багато заходив коли концерт вже розпочався. А заграти «інтро» довірили формації «ДахаБраха». Після п’ятихвилинного вступу на сцені все почали швидко готувати до виходу Братів Гадюкіних. Вони розпочали з «Карпати програли в футбол». Функції вокалістів на себе взяли Ігор Мельничук (бас-гітара), Павло Крохмальов (клавішні) та Михайло Лундін (барабани). Допомагали їм в цьому 3 бек-вокалістки.
Одразу після цього на сцені з’явився лідер гурту Перкалаба Андрій Федотов для виконання пісні «Було не любити», в помаранчевому реглані з капюшоном на голові та сонцезахисних окулярах, саме так був одягнений і Кузмінський на передостанньому концерті Гадюкіних у Палаці спорту (в 2006-му році).
Гайдамаки власними силами зіграли «Гей, Іване», пісню, яка не потрапила до жодного альбому «Братів», а стала саундтреком до стрічки «За скарбами гетьмана Полуботка», кадри з якого під час виконання демонструвалися на екрані.
Далі на сцену знову повернулися Брати Гадюкіни, щоб разом з Фомою (Мандри) заспівати «Аріведерчі, Рома». Фому змінив Вадим Красноокий (Mad Heads XL).
«20 років тому в мене була касета, перший альбом Братів Гадюкіних, я тоді вчився грати на гітарі, мені найбільше подобалася одна пісня. Я не міг собі уявити, що це тоді почалася підготовка до цього концерту і що я стоятиму на сцені з метрами українського рок’н’роллу», – розповів Красноокий та заспівав «Америку».
На задньому екрані був дуже яскравий візуальний ряд, то статуя Свободи, голова якої рухалася, то товста жінка з бетменом та спайдерменом. Всі атрибути оспіваної країни.
Наступним співав Місько Барбара, він обрав пісню «Дупа Джалізовая», музикант постійно підглядав у папірець з текстом, та як зазначили пізніше, він забуває навіть слова пісень власного гурту Мертвий Півень.
Коли Павло Крохмальов взяв до рук мікрофон всі зрозуміли, що зараз буде. Він заспівав «Роксоляну». Пісню «Міську вважай» Брати Гадюкіни виконували разом з Віктором Бронюком (ТІК). Віктор привітався із залою словами «Слава Україні». «Героям слава» відповів багатотисячний натовп. Після цього Ігор Мельничук представив гурт Ляпис Трубецкой. До слова, саме Ігор представляв цього вечора інших музикантів.
З традиційного вірша почали «Ляпіси», вигукнувши «По коням!» вони зарядили залу драйвом, музиканти достатньо сильно змінили музику пісні «Наркомани на городі», зробили її важчою. Вокалісти гурту Сергій Міхалок та Павло Булатников чудово впоралися з україномовним текстом. Після цього присутні мали змогу ще раз почути цю ж пісню, але суто у виконанні «Гадів».
Для виконання «Сорок пачок Верховини» на сцену піднявся Олег Карамазов (Брати Карамазови). Він подарував по букету квітів кожній з трьох бек-вокалісток. Як і Барбара використовував підказки під час виконання.
Димна Суміш стала ще одним гуртом після Ляписа Трубецкого, який докорінно змінив пісню. «117-та» стаття стала тягучою та тяжкою. «Ми тут щоб згадати. Щоб зрадіти і не сумувати, бо він так хотів», - промовив лідер «Суміші» Олександр Чемеров.
«Ми хочемо зіграти пісню в тому стилі який подобався Кузі, грандж, психоделічний рок», – додав він. Всі хто купили квитки на цей концерт мали змогу отримати диск і записами більшості каверів, всередині є і слова від усіх артистів. Від Димної Суміші наступне: «Ми знали, що Кузя любив трансову музику, тому вирішили зробити трек монотонним і психолічним. Нам все-одно чи зрозуміють нас люди. Ми гратимемо для нього».
Закінчивши пісню Чемеров підкинув гітару і гурт пішов зі сцени. Після такого жорсткого виступу до мікрофону підійшов Михайло Лундін та сказав «Димна Суміш нормально, правда?». Зал відповів схвально.
Невелика перестановка і на сцені знову «Гадюкіни», грають «Клофелін».
Кому Вниз з пісні «Ми хлопці з Бандерштату» зробили монументальний марш, в якому музиканти оригінально показали пісню та не відійшли від власного стилю. «Музиканти не вмирають», – сказав перед піснею лідер гурту Андрій Середа.
The Вйо на чолі з Мирослваом Кувалдіним виконали «Місячне сяйво твого тіла». Тарас Чубай з Плачу Єремії попри травму ноги не відмовився від виступу, прийшов на концерт на милицях та заспівав «Дівчина з Коломиї», сказавши, що Кузьмінський був не лише іронічним, але й ліричним.
Акапельна формація Пікарійська Терція представила пісню «Жовті Стрічки», попри те, що для диску вони записали «Емігрант сонг».
Андрій Хливнюк привітавшись розповів, що він дуже радий, що на 3 хвилини зможе побути вокалістом Братів Гадюкіних. Він виконав «Звьоздочку», яку Бумбокс вже кілька місяців виконує і на сольних концертах.
«Файне місто Тернопіль» співали Фагот та Фоззі разом з «Братами» і всім залом, Фагот так розчулився, що розповів як майже заплакав перед виходом на сцену. Під час виконання пісні ТНМКонго трохи доповнив і Кузьмінський, голос якого використовував діджей. «Оу оу оу оу є!» зала співала ще 5 хвилин після закінчення пісні. Після цього скандували «Гади» та «Україна». Наступним став виступ гурту Океан Ельзи, який підготував пісню «Приїдь до мене у Мостиська». Коли Святослав Вакарчук з’явився на сцені зала вибухнула оваціями, вже за хвилину були тисячі незадовлених викриків та свист. Через технічні негаразди Вакарчука було дуже погано чути. Розібрати, що він каже в мікрофон могли лише перші ряди. Як тільки все налагодилось зала знову вибухнула і Святослав зміг розповісти кілька історій пов’язаних з «Гадюкіними».
«Колись, коли я вчився в школі, до мене прийшов мій сусід Володя і каже послухай цю касету. Я відповів, що нічого крім Beatles не слухаю. Він все-одно каже послухай. Послухав, звучала «Аріведерчі, Рома, кажу давай слухати далі. Прослухав весь альбом, потім ще раз. Через декілька днів весь мій клас знав напам’ять всі пісні. Хто його знає, якщо б я не почув цю касету, чи повірив би я, що рок можна співати українською. Але поскільки я її почув, то вирішив, що можна», – сказав Святослав.
Наступними ВВ також власними силами заспівали «Всьо чотко». Скрипка став на коліна та подякував людям, які організували цей концерт. На задньому екрані в цей час з'являлися Тарас Шевченко, Че Гевара та Енді Ворхол, всі в окулярах для перегляду 3D.
«Ми ходили, дили, дили» цілком і повністю співав Сергій Кузьмінський. Барабанщик «Гадів» попросив зробити «Скорпіонс» та запалити запальнички. На екрані транслювалося архівне відео з репетицій та виступів Братів Гадюкіних.
Відео від Фагота
Для виконання «Я вернувся домів» на сцену вийшли всі учасники концерту, також приєнався хор та струнний оркестр, наприкінці дещо змінили текст та заспівали «Він вернувся домів».
Багато хто вже почав виходити з залу, але найактивніші з присутніх знову почали «Оу оу оу оу є!», музиканти не встояли від спокуси, Фагот взяв до рук мікрофона і всі знову виконали «Файне місто Тернопіль», тепер вже в ще більшому складі, все це Фагот фільмував на камеру свого мобільного. Згодом це переросло у «Всьо чотко», а після цього у «Сорок пачок Верховнини» та джем Фагота з барабанщиком Гадюкіних, який на той час вже взяв до рук гітару. «Оу оу оу оу є!» Пізніше це продовжилось і в метро, та не було вже кому доспівати далі. Всі, хто таки пропустив цю подію матимуть нагоду побувати там віртуально, вже у вересні організатори планують видати диск з відео версією концерту. Але відтворити те, що 3 червня відбувалося у Палаці спорту не зможуть ніякі технології, це був концерт з неповторною атмосферою та особливою публікою.
Відео яке Фагот знімав зі сцени
це було грандіозно!!!дякую всім за цей концерт і цю неповторну атмосферу!!!
Таааа! Каліктівний катарсіс просто! Дякую!