Гніздо 2009: фестиваль друзів які пам’ятають…

Це була мить... Наступної миті його вбили... Але... Я знаю він прилетить...

Мотор’ролла

Цьогорічний фестиваль Гніздо, який відбувся 15 серпня, присвятили памяті Ігоря Пелиха. Тому весь фест був просякнутий відчуттям чогось більшого. Тут панував не просто настрій музичної події, а спогади та відчуття пам'яті. Пам'яті про людину, про друга більшості музикантів, які там виступали.

Цього року Гніздо відбулося вже вшосте і, як зажди, в Білій Церкві. Тільки місце проведення трохи змінилося: з авторинку перемістили на аеродром «Гайок».

Під час всього концерту музиканти, ведучі та публіка згадували видатного ведучого Ігоря Пелиха. Організатори дуже постаралися, щоб провести фестиваль на рівні і, можна сказати, що у них це вийшло дуже добре. Адже ніяких проблем з організацією не було.

Довірити проведення фестивалю, який останні 3 роки вів Ігор, не могли будь-кому, тож запросили одного з найкращих його друзів, а саме Фоззі, музиканта з гурту ТНМКонго. Спеціальним гостем став другий ведучий, ним виявся син Ігоря Пелиха – Іван Пелих. Він ще зовсім маленький, проте допомагав вести концерт дуже мужньо. І за це хлопчика підтримувала повсякчас публіка, на сцені він тримався дуже добре.

Перед кожним виступом музикантів на сцені показували відео, присвячене Ігорю Пелиху. Сюди увійшли шматки звітів з останніх трьох фестивалів «Гніздо» та уривки з фільму, присвяченого Ігорю, «Галопом по життю».

А тепер про музичне наповнення

Першими виступали O.Torvald, вже київські, а в минулому полтавські хлопці. Фронтмен колективу Женя Галич навіть привселюдно зізнався, що народився в Білій Церкві та провів там своє дитинство, а навчався у 12 школі. Хлопці зіграли кілька пісень з дебютної платівки, а також всі свої нові творіння: «Зі Мною Ти», «Це Літо», «Не грузи», слова деяких публіка знала і активно підспівувала. Під кінець виступу Женя Галич навіть зістрибнув зі сцени та поліз до натовпу – слемитись і влаштовувати стейдж-дайвінг.

O.Torvald був цьогорічною знахідкою фестивалю як музичне відкриття, тому їм і довірили відкривати концерт.

Наступними були «Мурени». Відчувалось, що гурт більше знайомий публіці, адже він родом з Білої Церкви та й нікуди поки що з неї не втік. Тому у досить багатьох людей губи рухались синхронно з лідером «Мурен». Особливий ажіотаж викликав безумовний, проте вже старенький хіт «Схожа на осінь», а також нова пісня «Мадмуазель», кліп на яку зараз знаходиться в активній ротації музичних телеканалів.

Мотор’роллу ведучий Іван представив як свою та татову улюблену групу. Вийшовши на сцену, хлопці розповіли кілька історій про Ігоря, зокрема про те, що подарували свій останній альбом йому за півроку до того, як він був виданий. Відіграли вони чудово, жодна людина не лишилась байдужою, всі танцювали та підспівували. Також Мотор’ролла заграла «улюблену пісня Ігоря», мова йде про трек «Травень», який був дещо змінений нещодавно та став спокійнішим і близьким за звучанням до боса-нови, зроблено це було спеціально для того, аби пісня стала саундтреком до фільму «Галопом по життю».

Слідом за ними грала київська формація Dazzle Dreams на чолі з Дмитром Ципердюком, гурт дещо змінив свій склад, але від цього не втратив. Клавішні, барабани та вокал і цього вистачило аби публіка була в захваті.

Одазу за ними з’явився «СКАЙ», гурт з рідного для Ігора міста – Тернополя. Вони відіграли програму зі своїх двох альбомів. Фронтмен колективу Олег Собчук час від часу загортався в український прапор. Музиканти грали повільні пісні і доповнювали свій виступ веселими та драйвовими.

І, нарешті, на сцену вийшов хедлайнер вечора, такий очікуваний для публіки, гурт Тартак. Він виконав кілька пісень зі свого нового альбому «Опір Матеріалів» та найкращі хіти.

До речі, щоб послухати Сашка Положинського та компанію, сюди з’їхалися люди з різних міст України, які входять до «ТартаКлубу», їм Сашко навіть присвятив пісню, а саме: «Божевільні танці». На сам кінець хлопці виконали спільну пісню з Андрієм Підлужним, присвячену бійцям УПА, «Не Кажучи Нікому».

За шість років фестиваль став масштабнішим та успішнішим, виріс із локальної події місцевого маштабу до всеукраїнського. Якщо порівняти цьогорічний з торічним, то деякі зміни точно відбулися. Зокрема, цього року виступали лише українські гурти. За словами організаторів, саме таким і хотів бачити цей фест Ігор Пелих.

Повний фотозвіт з фестивалю

Відеозвіт з фестивалю: