Крихітка: ми вважали, що на наші концерти ходить інтелігенція

Під час концерту в Києві гурт «Крихітка» не тільки співав, стрибав і танцював, але й пообіцяв знімати порчі. За кожен подарований букет присутні, за словами вокалісти колективу, отримували «плюс один» до карми.

Вечір п’ятниці, київський клуб «Crystal Hall» заповнений прихильниками колективу «Крихітка». О 20:45 гасне світло, на екранах, що розміщені на сцені, з темряви з’являється напис «Крихітка», у зал запускається дим. Оплески заглушають настільки, що хочеться закривати долонями вуха. Поволі музиканти виходять, займаючи свої місця. У червоній сукні з посмішкою на обличчі з’являється Саша Кольцова, більш відома під псевдонімом Каша Сальцова – всі погляди зосередились на ній.

– Привіт, Київ. Раді вас бачити. У нас є кілька пісень, сподіваємось, що ви до нас приєднаєтесь – вітається Каша.

Зал кричить у відповідь, а музиканти вже розпочинають пісню «Ало-Але». Басист Стас Галан грає партію, хитаючись зі сторони в сторону з інструментом.

– Тільки термінові виклики – завершує тихим спокійним голосом Саша, присутні задоволено аплодують.

– У цій пісні ми завжди сперечаємось, хто вступає перший. Коля, ти починаєш – розвертається Сальцова до гітариста.

Микола Матковський заграє перші акорди, зал впізнає композицію «Авто». На екрані позаду музикантів транслюється нічний тунель, де їде автівка.

Саша посміхається до публіки так, ніби отримує шалене задоволення від пісні. Зал хитається в ритм композиції, підспівуючи. Останні звуки треку розносяться відлунням по залу, відзвучавши, акорди розчиняються в аплодисментах.

Сальцова сідає за синтезатор. Із червоного під колір плаття інструменту роздаються космічні звуки, зал впізнає композицію «Деталь» з першого альбому.

– Я лідер, а не лузер – підспівують присутні.

– Деталь – протягає Каша, поправляючи волосся. З кожною секундою ритми стають жорсткішими, публіка шаленіє.

– Я божеволію – продовжує Каша. Ще один масивний програш і напруга зупиняється.

Сальцова отримує великі білі хризантеми.

Гітарна мелодія розпочинає наступну композицію «Пульт». Оплески присутніх лунають в ритм барабанних ударів. Із кожним ударом звук стає гучнішим. Саша береться за мікрофонну стійку, а позаду неї транслюються зображення електростанцій, заводів та військових.

– Лівий і правий фронти розділись – співає Сальцова, а позаду неї молоді люди йдуть на війну, вибухають бомби – відео супровід надзвичайно відповідає словам композиції.

– Вишли рятувальний човен – протягає співачка, а на тлі розбиваються хвилі об скелі.
– У цій пісні нам дуже бракувало ще одного вокалу Луі Франка. Нам завжди його бракує, як і

всіх «Esthetic Education». Ця пісня присвячується їм.

– Yes you can, yes you can – співає Саша, заграючи очима з публікою, пісню «еститиків» «Love».

– Ми дуже за вами скучили – промовляє вокалістка. Зала віддячує черговим букетом квітів.

А на екрані вже грає відео до наступної пісні. По центру котиться «Монета».

– У нас є кілька нових пісень для вас, вони є новими і для нас, тому ми можемо лажати. За нашим творчим задумом, нам має підспівувати хор дівчаток. Якщо ви гей, ви теж співаєте, ми не проти, тільки підтримуємо.

Зал виконує прохання. Хоч «Хлопчик для серцебиття» зовсім нова композиція, всі вже знають слова приспіву і виконують їх.

– За програмою ви маєте зараз трохи потанцювати. Якраз на цей момент концерту, ви до нас вже звикли.

Зал готується до швидких ритмів, розпочинається вступ треку «Спорт».

– Ми думали що це люмпенська пісня і ще вважали, що на нас ходить інтелігенція. А тут ви закричали.

Одразу замислюєшся, чому вокалістка відносить прихильників композиції до люмпенів (деморалізованих верств населення, які опинилися на «дні» суспільства й нездатні до самостійного організованого руху). Але ці думки швидко розвіюються, тіло починає рухатись під акорди пісні.

– Я хочу-хочу зайнятись – зізнається Каша басисту колективу, підійшовши до нього близько, потім співає вже до гітариста. Зал кричить і аплодує.

– Для пролетаріату у нас є ще одна подібна пісня.

– Подібна – це добре – говорить прихильниця в залі.

Микола Матковський та Стас Галан міняються місцями і відповідно інструментами для виконання композиції «Бай».

– Не даремно хліб їдять – оцінює вокаліста роботу музикантів після пісні.

– Це не наша пісня, а ваша.

– Яка наша? – лунає в голові думка. Публіка завмирає в очікуванні однієї з улюблених пісень

– Чого мовчите. У нас таких дві.

«Вменеємен» – гітара промовляє мелодію наступного треку.

Саша розхитує присутніх, змушує підспівувати та нахилятись в різні боки, але їй цього замало. Щоб остаточно задовольнити публіку, співачка переробляє другу частину пісні.

Замість традиційної кінцівки вона співає приспів в народному стилі – публіка просто в захваті.

– Ми продовжуємо нашу програму, яка раптом стала розважальною. І зіграємо одну нашу улюблену пісню з другого альбому.

Сальцова виконує заголовкову композицію «Рецепт» з останньої платівки настільки чуттєво, що в її слова насправді хочеться вірити. Вдячні прихильники дарують букет червоних троянд.

– У нас є ще одна композиція, яку не всі чули. Назви ще немає, але є пісня.

Нова пісня супроводжується зображенням диму. Під кінець треку в залу запускають багато диму, все ніби в тумані, глядачі не бачать один одного.

– Ага, «к станку» – зазначає Каша, коли підходить до синтезатора. – У нас є вакансія клавішниці, як ви помітили. Для тих дівчат, у кого мен був але...  є спеціальна пісня. Якщо її
75 тисяч разів повторити, все стане краще.

– Пробували?

– Так. Ми «знімаємо порчі», приходьте. Хто квіти подарував, тому плюс в карму, більше шансів. Дівчата текст пам’ятаємо, зосередились!

– А хлопцям що робити? – лунає з зали, але Сальцова цього не чує. Починається «Він Мене Не Кохає», дівчата підспівують, сподіваючись, що Каша не збрехала щодо мантри.

– Сильно треба, скоро приїдуть шведи, 2012 – завершує співачка пісню імпровізованою фразою.

Басист Стас йде зі сцени, барабанщик Олександр опускає палочки.

– Нам група навіть не потрібна інколи – жартує співачка.

Поки Сальцова співає «На першому місці», барабанщик запускає мильні бульбашки.

Каша направляє в залу мікрофон – публіка підспівує.

– Залік – оцінює вокалістка. – Дякую, Київ.

– Ти на першому місці – присутні навіть не думають переставати співати. Саша з посмішкою дивиться на фанів. Насолоджуючись співом кількасот прихильників, забирає упаковку з мильною рідиною і запускає бульбашки.

– Можемо здавати вас в аренду як спецефект.

Присутні викрикують назви бажаних треків.

– Що? Почую кожного, можливо, у твіттері – сміється Сальцова. Композиція «Хочу почути» звучить наступною.

– Якщо в залі залишилась інтелектуальні публіка після пісень «Спорт» і «Бай», то
це для вас – «Екземпляр».

– Я на цій пісні завжди втрачаю 100 грам.
– Авто! – кричить прихильник з залу.

– «Все, що тобі потрібно» – грає група.

Колектив покидає сцену, присутні починають кликати на біс. Тупотять ногами так, ніби йде рота солдат.

– От коли «Rammstein» кликали на біс, тоді звук був! – Розповідає хлопець присутнім, які стоять поруч в залі.

Кілька хвилин і група повертається.

– Дуже важко робити вигляд, що ти не вийдеш на біс. Біс навіть є в трек листі.

На екрані щосекунди змінюються літери в різних стовпчиках і рядках – супровід до композиції «Пароль».

Басист простягає руки догори, зал повторює, плескає. Стас у відповідь починає підстрибувати.

Наступною лунає композиція з репертуару колективу «ТНМК», Саша дякує їм за пісню «Восени».

Пісню «Щось на зразок» зал впізнає з перших акордів, і тепер насолоджується останньою на сьогодні композицією. Ще трохи і замість приємних ритмів – осінній суворий вітер та вечірня прохолода. А поки фраза «ти щось неймовірне» – слова, які змушують всіх повірити Каші Сальцовій. Піднесений настрій не покидає присутніх, інакше виходити з концертів цього гурту просто неможливо.

Тільки не відпускай руки – каже вокаліста, простягаючи тим, хто стоїть біля сцени, свою руку. На прощання вона робить повітряний поцілунок і йде зі сцени.