Музичне руйнування Львову припинила місцева влада

Очевидці стверджують, що цьогорічний фестиваль «Руйнація», який відбувся 18-го квітня у Львові, був кращий за всі попередні. Повіримо їм на слово.

Розпочинається все просто – купуєте квитки, їдете до Львову,смачно наїдаєтесь і потім на вас чекає щонайменше 7 годин потужного музичного руйнування ваших барабанних перетинок. Хіба не кльово?

Цьогорічний фестиваль організатори влаштували у  Палаці спорту «Україна». Досить вдалий вибір – велике приміщення, мала б бути хорошою акустика, вмістилося б багато гостей, а також в разі поганої погоди можна було не хвилюватися.

Почнемо з розчарувань. Пищали мікрофони, згасали гітарні кабінети. Варто зауважити, що сцену зібрали всього за день до фестивалю – мабуть такі наслідки були очікувані. Розташували сцену на західній стороні, прямо під скляною вітриною – сонце з зеніту спускалося на захід, освітлюючи передню половину залу, тим самим при ввімкненому сценічному освітленні (до 18-ої години його можна було не вмикати), на сцену було дивитися місцями навіть боляче – таке яскраве наше небесне світило з «світломузикою»...

Акустика приміщення теж підвела, проте звук намагалися покращували, можна поставити тверду четвірку.

Та і від дощу можна було не захищатися. Львівська публіка, як виявилось, воду просто обожнює. Всі пронесені (дозволені) пластикові пляшки з водою не використовувалися за призначенням, а просто розливалися один на одного, у результаті чого більша частина ніби плавала в грязюці. Ні, звісно, мокрим бути веселіше, хто ж проти… (але свинарник після себе не варто лишати, навіть якщо не можна знайти смітник – порожні пляшки летіли хтозна-куди, місцями навіть на сцену).

Отож, почалося, на сцені з'явився ведучий, ним всім відомий Володимир Дубровський – в народі «Дубль». 

7 Pages of Silence. Назва «Сім сторінок тиші» не відповідає музиці цього гурту. Гучно, мелодійно, супер-важко. Грали добре, проте відчували себе не зовсім впевнено – звісно, першим завжди складно. Публіку теж не треба було сильно ворушити – одразу ж стало видно, хто хотів нам’яти один одному боки, хто пострибати, а кому й постояти було добре.

ТОСТЕР. Легенда. Гурт, якому малювали плакати. Співали пісні перед виступом і довше всіх скандували назву. Розпочали з усім відомого хіта «Стій!».  Вокал звучав гучніше навіть за ударні. Це звісно, добре, що Дмитро Тернощак (відомий як "Кумар") має надпотужні вокальні дані, як для панку, але ж бідні мої вуха… Народ все прибував – вочевидь, на «феніксів з попелу» подивитися хотіли всі. До 4 пісні звукорежисер прокинувся і дисбаланс майже зник. «Колись ця пісня називалася «Ти та, що ти є», але дивлячись на дівчат у теперішньому часі я вирішив змінити… «Ти та, що дає»! – такою проповіддю проти розпусти "Кумар" передував четвертій пісні. Всього львівські панки зіграли 14 пісень, на 10й («Не буду воювати») Дмитро розказав про свої політичні переконання –  співаючи «…кругом одні фашисти!» – гордо вказував на себе. Пообіцяли хлопці, що ще й наші діти і онуки їх слухатимуть і пішли зі сцени. Маємо надію, «Тостери» таки зберуться знову.

АННА. Вочевидь, найулюбленіший гурт Львову. Свій виступ на сьомій "Руйнації" гурт вирішив розбавити старими бойовиками. Почути можна було такі речі як наприклад пісня «Картини». Найпотужнішу віддачу від Львівської публіки теж мала саме «Анна». Дружні оплески, неймовірний відрив і гармидер у залі. З нового матеріалу було зіграно лише два треки, проте впевнений, усі з нетерпінням очікують новий альбом. Повільних пісень не було – навіть «Мовчи» набула якогось надпотужного звучання. Було видно, що на організованому власними руками фестивалі відриватися напрочуд «смачно». І ось, по закінченні виступу сталося диво – половина залу просто взяла і вийшла!!! Виявляється, більшість львівських хотіла послухати тільки рідні гурти.

Тонкая Красная Нить. Вразили цього разу не дуже сильно.Хітової пісні «Без тебя» так і не зіграли, зате був сольний виступ вокаліста під фонограму – «Закрываю глаза» (пізніше до нього таки долучилися музиканти). А також уже відомий кавер на гурт «Ария» – «Герой асфальта». Одразу ж вирізнилася публіка – якщо під «Анну», відривалися всі, то під «ТКН» відривалася лише та частина, що приїхала – видно, російськомовні привітання не сприймають навіть зі сцени. Хочеться відзначити барабанщика – особлива людина цього гурту, висока майстерність, чудово зіграно абсолютно все.

Психея. Під час виступу дуже суворий дядько з команди гурту порозганяв усіх – фотографів, техніків, персонал. Відлаштовували звук дуже довго. На сцені, крім гітариста, гітариста-вокаліста, басиста і барабанщика – семплер і діджей. Якраз під час їхнього виступу звук можна було вважати близьким до ідеального. «Педальборди» у всіх (навіть у басу) вражали своїм заповненням – від ефектів нікуди плюнути. Музика походила на якийсь психоделічний шум розбавлений діджейськими бітами і чітким гупанням барабанів. Співали вокаліст і семплер. Читка, потім крик і знову читка. Слова розібрати місцями можливості навіть не було зовсім – це гурт для гурманів, істинних поціновувачів музики «по трешу». Більшість публіки просто остовпіла на перші три пісні, стоячи з задраними головами, проте згодом якось розворушилася.

Мегамасс. Сурові хлопці з Донбасу, що змінили дислокацію на Київ. В незмінних спортивних костюмах, зі своєю ідеологією. Виступ хлопцям довелося урізати. Ще тоді причин цього ніхто не знав. Було як завжди круто, хоч і публіка не дуже розуміла гумор «на кортах»… Очікування, що пісню «Отец» виконає тріо за участю «Тяжеловеса»-Новосьолова і «Прозорова»-Переверзєва були марними – закінчили на пісні «Лебедь», зігравши зовсім коротку програму.

ТОЛ. Почали з вибачень. Одразу ж повідомили, що фестиваль розганяє місцева влада. Зіграли половину. Більшість пісень – російськомовні, проте співали навіть львівські. Також у підтримку «ТОЛу» зробили величезну «Wall of death», майже весь зал розійшовся на дві частини і місиво з тіл було неймовірним. Коментарі учасників були приблизно такими: «Слем дуже крутий, «стіна смерті» взагалі щось нереальне, але коли чутно, що ти йдеш по людях – це взагалі страшно».

Під останні акорди «ТОЛу» у зал вже входив наряд міліції. МЕРВА зіграти так і не встигла. Обіцяли бути на наступній «Руйнації». Загалом – не шкодуємо, що поїхали. Шкодуємо, що у Львові люди, які обрали житло біля потенційно шумного місця мають хороший слух і лягають спати о 22.30.