Рок Січ 2010: Усім Галям вхід безкоштовний
Фестиваль «Рок Січ – 2010», який пройшов у Києві 2-го і 3-го жовтня, став справжнім сюрпризом, адже ніхто вже й не очікував його проведення цьогоріч. Інформація про «Рок Січ» з’явилася за 2 тижні до події, а програма та список гуртів за 2 дні до фесту. Нововведення у вигляді плати за вхід та прохолодна погода остаточно винесли вирок фестивалю, Труханів острів здавався порожнім.
«Усім Галям вхід безкоштовний» – було написано на рекламних листівках з програмкою, втім отримати їх можна було лише на вході, тому навіть дівчатам з таким ім’ям не вдалося покращити ситуацію з відвідуваністю.
Похмуре небо та зимова прохолода хоч і злякали безліч потенційних відвідувачів, та не засмутили тих, хто таки завітав.
Фестиваль розпочався о 17:30, на півтори години пізніше від запланованого часу.
Майже одночасно почали працювати дві сцени: «Човен» та «Вежа».
Сцена «Човен» цього року була трохи видозмінена. Якщо раніше сама сцена стояла на човні, то в цей раз одна її частина була на березі Дніпра, а інша заходила прямо в воду.
Передня частина сцени була завішена декоративним полотном, яке і зображало сам човен. Таким чином, музиканти виступали прямо над водою, а присутні стояли на березі, занурившись ногами в пісок.
Відкривав фестиваль на сцені «Човен» поп-рок гурт «Гапочка». Під сценою на початку виступу людей було дуже мало, приблизно 30-50 осіб, більшість з них мали бейджі «Преса», «Організатор», «Учасник». А самих слухачів майже не було.
Музиканти своїм виступом залишились задоволеними. Солістка гурту «Гапочка» Катерина: «Бачите, люди зійшлися все ж таки, вони прийшли з тієї сцени сюди. Важко починати першими, тобто я розуміла, що так буде. Завжди люди збираються під кінець, це завжди важко. Головне грати».
На «Рок Січі» гурт грає вже вдруге. Минулого року вони виступали в Луцьку.
Після виступу, Катя Гапочка ділиться враженнями з виступу на незвичній сцені: «Не завжди ти можеш виступати саме на такій сцені, де майже на воді стоїш. От ми тільки один раз в Польщі таку саму сцену мали, ну там трошки не так, але теж вода, можеш прямо за сценою купатися. Я скажу трохи містичні відчуття. Раптом там русалки чи ще хтось накинеться на тебе і затягнуть у воду».
У цей же час на сцені «Вежа» фестиваль відкривав гурт «Еффа». В програмі фестивалю цього колективу спочатку не було, тому для багатьох їхній виступ став сюрпризом. Музиканти зі сцени нагадували всім присутнім, що виступають на «Рок Січі» вони вже вдруге (вперше були у 2006 році). Кількість присутніх не перевищувала слухачів Гапочки.
Що ж стосується сцени «Ротонда», то там лише грали записи з платівок, єдиними її слухачами були переважно міліціянти, що охороняли фестиваль.
Гурт «НеДіля», який виступав на «Човні» трохи змінив традицію співати лише українською на «Рок Січі», музиканти виконали останній свій сингл «Если бы».
Зі сцени лідер колективу Едуард «Діля» Приступа розповідав про романтичні настрої та висловлював вдячність організаторам.
Під час виступу колективу, присутніх трохи побільшало. Помітили це і самі музиканти. Діля: «Публіка досить крута і класна. І мені приємно, що її стало під час виступу десь разів в 10 більше. Я сподіваюсь, що зараз вони ще почнуть підтягуватися».
Глядачі, які в цей час вирішили відійти від «Човна», аби послухати «Вежу», могли побачити набагато активніших слухачів запального етно-рок колективу «ДримбаДаДзига». Гарний настрій гурту відобразився на присутніх: всі слухачі активно підтанцьовували. Можливо, саме колектив і сформував цю атмосферу.
«Погода трошки така, скажімо, холодна, погана, але виступ дуже радісний. Гарний настрій завжди потрібен на сцені і тому ми завжди виступаємо тільки з гарним настроєм, з гарними емоціями і заряджаємось від слухачів, які приходять на фестиваль і на заходи» – поділилась вокалістка гурту Інна Прокопчук.
Те, що під сценою людей мало, колектив не засмутило: «Публіки трошки малувато, але дуже позитивно. Вишиванки, козаки, прості люди навіть такі середнього старшого віку, дуже позитивно, всі танцюють».
На фестивалі справді можна було побачити козаків. Вони розмістились між двома сценами біля дороги. Там поставили намет та на вогнищі готували куліш.
Що ж до людей під сценою, то в основному тут була молодь. Щоправда, її вигляд відрізнявся залежно від того, який гурт грав на сцені.
Закінчивши свій виступ Ірина приєдналася до Мандрів, адже виконує в цьому гурті роль бек-вокалістки, натомість на «Вежі» сцену зайняли Marvel, які грали пісні зі свого дебютного альбому «В каждом из нас», вони стали другими порушниками «україномовної традиції», проте публіку це не засмутило, розігрітий поереднім гуртом натовп гарно сприймав ще один альтернативний колектив з дівчиною на чолі.
Марія Бурмака порадувала всіх присутніх емоційним виконанням пісень та запальними мелодіями. Під сценою слухачі влаштовували танці.
Сама ж Марічка виступом залишилась задоволена і висловали теплі слова на рахунок фестивалю: «В мене завжди емоції після виступу такі, що я всіх люблю. Дуже багато енергії насправді віддається. А потім я дуже сильно буду втомлена. Але я дуже рада, що є така можливість, є така нагода, співати на цьому фестивалі. І тут, знаєте, така градація, де більш попсова музика, де менш попсова музика, це вже таке діло. Головне, що живе звучання, щире серце, справжні слова, справжні емоції. Мені здається, що так небагато таких музикантів в Україні і вони якраз всі тут».
Під час представлення наступного колективу – гурту «Тартак», Бурмака висловила йому цікаву пропозицію: «Наступний виконавець, з яким я б дуже хотіла заспівати дуетом, але він не запрошує. От будете його бачити наступного разу, нагадайте йому про це, а я зараз заспіваю те, що я могла заспівати в його пісні». І заспівала рядки з пісні «Чорноморець».
Пізніше Марія розказала навіщо, вона це зробила: «Коли мене будуть питати, з ким би я заспівала дуетом, то єдиний фактично музикант, якому я підспівую в машині – це Положинський і Гуляйгород, при цьому я в ролі Гуляйгорода. От сьогодні я про це подумала і сказала. От якщо ця вся маса людей буде його питати, то врешті-решт він або мене зненавидить, або захоче щось зробити».
У цей час на треш-сцені виступав гурт «Роллік’с». Перед тим, як зіграти, вокаліст колективу Дмитро Ігнатов закликав поаплодувати попередньому колективу «Marvel».
«Це ж Рок Січ, це рок музика. Музиканти один-одному друзі, я б не сказав, що це шоу-бізнес, де всі ворогують, це українська рок-спільнота і ми один одного підтримуємо. Я думаю, що треба надати належне цьому фестивалю і всім організаторам, які віддали свої сили, для того, щоб створити таку чудову подію, ну принаймні для міста Києва» – пролунало зі сцени.
Музиканти виконали пісні з нової програми «Свіже м’ясо». «Ролліксу» активно підспівувала публіка. Під час пісні «Бий-бий» слухачі викрикували слова і підстрибували догори.
«По-перше, приємно, що цей фест все ж таки відбувся і те, що нас знову запросили, – розповідає вокаліст гурту Дмитро Ігнатов, – Отже наша участь не випадкова, а й навіть закономірна, адже на сцену фестивалю ми виходили втретє. Спдобався звук, а це ми цінуємо в першу чергу як музиканти. Коли на сцені комфортно, виступати одне задоволення. Зберігся і дух фестивалю. Мабуть всі помітили, що вхід на фест став платним. Скоріш за все організатори прагнули наблизити фест до європейського зразка таким чином, ніж отримати від того зиск. Адже наші співвітчизники звикли задурно відвідувати масові заходи за участю відомих українських поп–виконавців, особливо в столиці. А якщо так буде далі тривати, люди ніколи не цінуватимуть працю музикантів. Єдине розчарування – це невелика відвідуваність».
Одразу після їхнього виступу більша частина присутніх почала швидко рухатись до рок сцени, де вже от-от мав заграти «Тартак».
Найбільше людей за перший день фестивалю, мабуть, зібрав саме цей гурт. Вже трохи замерзла молодь, з радістю намагалась зігріватись танцями. Тима паче до цього присутніїх підбурював Сашко Положинський зі сцени: «Далі буде танцювальна частина. Я думаю, що вам на піску танцювати не дуже, але прошу, щоб ви хоча б імітували танці верхньою частиною тіла: якось руками, ну і звичайно співали на все горло, пісенька проста, з простими словами. До кінця я думаю ви її вивчите».
Пролунала з його вуст і радісна звістка для всіх фанів «Тартака». Приблизно через два-три тижні група видасть свій новий альбом.
Сашко Положинський: «Все що на цей момент назбиралось і не видано: буде кілька реміксів, кілька ремейків, кілька пісень, які просто записувались, але ніде не видавалися». На презентації альбому Сашко має виступити в ролі діджея.
В цей час на «Вежі» мали почати грати «@Traktor», але виступ затримався. Поки на сцені нікого не було, туди прийшов гурт «Еффа», щоб зіграти вже вдруге. Музикантам які вирішили виділитися довго не хотіли підключати апаратуру.
Після невеличкої паузи«@Traktor» таки дібралися до «Рок Січі», це ті музиканти яких без жодних сумнівів можна зарахувати до тих, хто повністю виправдовує сцену на якій грає, отже без справжнього треш-шоу не обійшлося.
«Тартак» закінчив свій виступ на «Човні» о 22:20. Після цього до сцени підбігла міліція, щоб відшукати когось з організаторів. Адже порушувати громадський спокій в Києві можна лише до 10-ої години вечора. Так і закінчився перший день фестивалю «Рок Січ». Міліціянти вимагали негайно скласти протокол та розібратися, що ж це за безчинство коїться.
3 жовтня фестиваль розпочався приблизно о 17:00 годині. Одразу на двох сценах почали свої виступи музиканти.
На роковій заграла «Пропала Грамота», а на треш-сцені гурт «W.H.I.T.E».
Лідер гурту, Олег Шевченко заїхав на майданчик на великому байку, підтримавши всіх присутніх прихильників мотоциклів, саме вони й представляли велику частину аудиторії фестивалю, особливо це було помітно на початку, коли звичайні відвідувачі ще не прийшли.
«Людей досить малувато в принципі, але дуже позитивно, – каже Олег, – сприймали добре, знають пісні, тому я знаю, що багато людей прийшли саме на нас і тому я задоволений, що навіть не те, що небагато людей, але прийом був дуже позитивний, був контакт з публікою. Я задоволений».
Тих, хто попри холод та платний вхід, прийшов, музиканти гурту «W.H.I.T.E». закликали – рухатися активніше. І заграли пісню «I like to move it», аранжування пісні відповідне назві сцени.
До речі, чому вже досвідчений колектив грав першим, а не в якості хедлайнерів, для багатьох залишалось питанням. Фронтмен гурту через це не переймався: «Ну для нас в принципі немає значення, якими виступати взагалі тому, що ми відчуваємо себе дуже впевнено. Граємо давно і відчуваємо себе професіоналами. Так що навпаки, ми сьогодні завели народ і підтягнули якусь купу людей до сцени, щоб потім було легше виступати молодим виконавцям, чи я не знаю, яким там виконавцям». І після виступу пояснив, чому так сталось. «Я навіть не знаю, чи варто це розповідати. Я просто є саунд-продюсером Mad Heads XL і мені зараз треба буде з ними також попрацювати. Тому що ми мали виступати пізніше, але так сталось, що я мушу зараз допомогти друзям з Mad Heads XL, визвучити там їх на сцені і тому наш виступ був на самому початку».
На сцені «Човен» другими заграли музиканти «Плач Єремії». Вони виконували в основному всі відомі старі пісні. Пісні, мелодію яких, цілком можливо, знав кожен присутній, а слова тим паче. Тарас Чубай цікаво охарактеризував зі сцени свою програму: «Ми грали нафталін, зараз граємо свіжий нафталін. Група стара і все одно цей запах присутній».
Проте нові пісні колектив також виконав.
Чубай: «Пісня на вірші автора Костика Москальця. Називається вона «Матриця». Оскільки вона для нас така свіжа, то можемо плутати слова, акорди, одним словом, можемо взагалі зіграти щось зовсім інше. Зовсім інше, це буде щось нове взагалі таке».
Як стало відомо після виступу, колектив виступав без свого звукорежисера. «Цьогорічна Рок Січ відзначилась тим, що перед нашим виступом ДАІ «пов’язали» нашого звукорежисера, який приїхав на скутері і ДАІшникам здалось, що він був нетверезий, хоча насправді він був тверезий. Його повезли на експертизу. Так що в нас був такий цирк перед виступом» – поділився враженнями Тарас Чубай. – «Таке враження, що радянські часи трошки повертаються. Міліція починає нахабніти і поводити себе трошки по-іншому. Ми приїжджаємо на фестиваль, виявляється ми без звукорежисера, нас врятував звукорежисер ВВ, от він нам допоміг, але, звичайно, він же ж не знає там, що треба робити, тому було своєрідне «ходіння по канату», але було й цікаво. Нас вже тепер в цьому віці вже нічим не здивує. Настрій навіть навпаки покращився».
Гурт зіграв так знайомі публіці пісні: «Вона», «Лєнта за лентою» та інші.
Тарас Чубай: «Ви знаєте, що Різдво і Великдень теж бувають щороку і повторюються. І Плач Єремії це таке національне свято, яке завжди гарно повторюється, і завжди приємно його чути, я маю надію».
На сцені «Вежа» присутніх дивували своїми виступами в цей час гурту «Pins» та «Назад шляху немає», останні з залученням народного колективу та віолонечелі.
На роковій сцені після колективу «Плач Єремії», заграли Mad Heads XL.
Фронтмен колективу Вадим Красноокий зізнався, що музиканти задоволені сприйняттям публіки. «Публіка просто супер кайфова. Я не знаю скільки тут зараз людей, я думаю не дуже багато, але було враження, що це величезний стадіон і він абсолютно повний. Тобто ці люди, які прийшли, кожен з них вартий десяти пересічних слухачів. Тому що вони прийшли сюди з ентузіазмом, вони прийшли підтримувати рок-культуру в Україні і розвивати її».
Вадим вважає, що важливою проблемою фестивалю є те, що інформація про нього з’явилася надто пізно. Якби вона була раніше, приїхали б люди з усієї України. Інша проблема – платний вхід.
Вадим Красноокий: «Як тільки починають продаватися квитки, то одразу людей стає значно менше. Я думаю, якщо «шарових концертів» буде менше, то люди зрозуміють просто істину про те, що музику замовляє той, хто за неї платить. І значно вигідніше самому купити квиток, але піти туди, куди ти справді хочеш. І почути тих, кого ти справді любиш. А не тих які тебе пропонують: чи це там мер, що організовує день міста, чи це якась комерційна компанія, яка собі рекламу робить, чи це політик. А просто кожен своїми грошима, купуючи квиток, голосує за ту музику, яку любить і підтримує. Це найбільш справедлива модель, яка в усьому, скажімо так, цивілізованому світі, прекрасно працює».
В цей час на «Вежі» заграв колектив «Тінь Сонця». Він з’явився в програмі за день до фесту як заміна «Кому Вниз» (гурт вибув через хворобу одного з учасників). Присутні з радістю зустріли такий сюрприз.
Наступними на «Човні» розпалювали публіку музиканти гурту «ТНМКонго».
Попри холод, було спекотно, принаймні самим музикантам. Учасник гурту Олег «Фагот» Михайлюта: «Ми роздягнулися 100%. Люди стрибали тому, що їм теж було тепло».
Музиканти порадували фанів своєю програмою, вона відрізнялась від звичайної: «Ми відіграли кілька пісень, котрі не грали вже декілька років, спеціально під Рок Січ, все ж таки рок фестивалі у нас не так часто відбуваються. Тому захотілося заграти щось таке з дуже швидкою «бочкою».
Пісню «Клоуни» музиканти присвятили народному депутату України В. Колесніченку та принагідно подякували за піар гурту.
Хоча фест присвяченій рок музиці, ТНМК, музику яких часто відносять до інших стилів, впевнені, що вони мали право тут виступати.
Фагот: «Можна сказати, що ми взагалі граємо музику, це все, що завгодно. Це і рок, і хіп-хоп, і джаз, і фанк. Ми не робимо чистий якийсь жанр, нам цікаво жити музикою. А коли живеш – ти себе не обмежуєш».
На сцені «Вежа» свій виступ розпочав гурт «Nokturnal Mortum». Багато хто прийшов послухати саме цей гурт. Підтвердженням тому був натовп людей під сценою, які активно підспівували та постійно підіймали руки догори. Блек-метал та проукраїнське спрямування текстів, так коротко можна охарактеризувати виступ музикантів, якщо сказати більше, то вони були одними з найпотужніших на «Вежі»
Останніми на «Човні» виступали «ВВ». Перед їхнім виступом на сцену вийшов Фагот і з мобільного телефону зачитав віршик: «Для вас наживо, не пластмасово, заграють Воплі Відопляосва».
Зіграли хлопці дійсно не пластмасово. Звучали нові пісні гурту, але публіка від ВВ завжди чекає «класики», з цим музиканти не підвели.
З вуст багатьох музикантів лунали свої слова про правильність запровадження платного входу, та чи готові українці віддавати свої гроші, щоб "замовити музику", адже в результаті послухати відомі гурти прийшло зовсім мало людей.