Інтерв'ю з британським колективом Maybeshewill

16 вересня британський пост-рок гурт  Maybeshewill виступив у столичному клубі «Хліб». За день до цього ми поспілкувались з музикантами, які розповіли про новий альбом, пісні та плани на майбутнє.

Учасники гурту відповідали на запитання одночасно, перебиваючи один одного і в той же час доповнюючи. Багато сміялись та жартували. Найбалакучішими виявились засновники колективу Джон Хелпс (John Helps) та Робін Саусбі (Robin Southby).

Ви будете в Києві два дні, які плани на цей час?

John Helps: У нас немає планів (сміється). Вчора ми пішли подивитись на нашого друга, він грав концерт в клубі «44».

Тoм Моріс?

John Helps: Так! Сьогодні ми знову підемо на концерт, послухати італійську групу. Я не пам’ятаю, як вона називається.

NoTimeFor?

John Helps: Так

А чому ви вирішили піти на цей концерт?

John Helps: Його влаштовує той самий організатор, що і наш концерт в п’ятницю. Він сказав нам піти туди.

Robin Southby: Так, це він сказав нам піти (сміється).

Ваш новий альбом легший ніж попередній. Чому ви вирішили зробити його таким?

Robin Southby: Я думаю на це вплинуло місце, де ми його писали, те, що ми відчували в той момент. Ми хотіли змінити щось у нашій музиці, зробити нове звучання.

Чому Ви хотіли змінити?

Robin Southby: Нудно повторювати самих себе у двох альбомах, я думаю. Не можна робити один і той самий альбом знову і знову. Ми змінюємось, щоб написати новий матеріал, який відрізнятиметься від попереднього альбому. Але все одно залишаються елементи, які фактично і роблять цю музику музикою Maybeshewill.

Як ви працюєте над створенням нових пісень: спочатку хтось пише і показує іншим, чи Ви просто імпровізуєте на репетиціях?

Robin Southby: Це відбувається настільки по-різному, від альбому до альбому. Насправді, багато матеріалу спочатку пишеться вдома, на комп’ютері. А потім ці частини ми приносимо на репетицію, де всі разом граємо як група, тоді вже змінюємо структуру.

Хто в основному пише музику?

Robin Southby: У більшості випадків пишу я, вдома на комп’ютері.

Ви багато репетируєте?

Robin Southby: Взагалі-то так. Ми багато готуємось до концертів. Намагаємось робити репетиції три рази на тиждень.

Після візиту в Росію Ви написали пісню з назвою «Спутник 2». Чи не плануєте написати композицію з українською назвою?

John Helps: «Спутник 2» – це пісня про російських космічних собак. Це так класно і мило, собаки в космосі, і жорстоко одночасно. Це не спеціально для Росії, це просто суб’єкт, що нас зацікавив.

І ви надрукували футболку із зображенням цих собак. Чому ви захотіли це зробити?

Так (всі відповідають)

Matthew: Це просто дуже крутий дизайн. І з тої ж причини, що Джон сказав, через те, що нас дуже зацікавила ця ситуація з собаками.

Цей дизайн зроблений спеціально для туру Східною Європою?

James Collins: Ні, ми просто завжди дуже любимо вигадувати дизайни для нових футболок. Між футболкою і туром немає зв’язку.

У вас новий учасник в команді.

Matthew: Так, це я.

Чому ви вирішили запросити нового учасника?

Robin Southby: Ми замислились і усвідомили, що хочемо робити в житті. Переглянули погляди. Особливо на запис нового альбому. Ми хотіли зробити його більш електронним, зробити гітари легшими. Потрібно було розділити музичні партії. Вирішували вчотирьох. Ми зробили спробу розподілити партію клавішних між собою. Але це не спрацювало. Нам були потрібні дві гітари, потужний звук. Тому ми вирішили взяти клавішника.

Як ви шукали, ви були друзями до цього?
Robin Southby: Так. Він грав з нами до цього.
John Helps:  Він був членом нашої групи завжди!

Які твої враження?
Matthew:  Як Джон сказав, я вже грав до того. І це чудова можливість для мене, виступати на концертах.

Ви обіцяли сюрприз до концерту?
John Helps: Так, це був він. Сміються

Це єдиний сюрприз для п’ятничного шоу?

Robin Southby: Можливо ми зіграємо кілька пісень, які давно не грали, старі треки.

Matthew: Я буду вдягнений як собака і буду так грати на клавішах (жартує).

В новому альбомі присутні скрипки, чи не плануєте зіграти з оркестром концерт?

John Helps: Ми робимо концерт до Різдва в Лейцестері. Можливо там буде і оркестр. Це було б неперевершено, філармонічне звучання. З твоїм аранжуванням (до Робіна, сміючись).

Robin Southby: Так. Для тих пісень, які ми зараз граємо, оркестр не потрібен. Але у майбутньому, можливо. Це з тих речей, які б ми дуже хотіли зробити колись. Це як мрія.

Ще якось експериментувати не плануєте?

Robin Southby: Так, звісно коли ми говоримо про запис нових пісень, то хочемо створити щось нове. Джон, як ти це назвав?

John Helps:: Афро-німецьким!

Robin Southby: ми хочемо зробити щось в африкансько-німецькому стилі.

Ваші пісні без слів, як ви вигадуєте до них назви?

John Helps: Інколи ми маємо назву для пісні ще до того, як починаємо її писати. Інколи вигадуємо, коли вже написана. Кожна пісня має свій сенс, неважливо однакове воно для нас та наших слухачів чи ні. І ми маємо прикріплювати до кожної назву, знаходити щось, що на нашу думку пов’язує її з піснею.

Robin Southby: Назва не така вже й важлива. Як Джон сказав, немає визначеного зв’язку між назвою та сенсом, який розуміють наші слухачі. Тому вона просто несе якесь значення та спогади для нас.

Ви каже про зміст ваших пісень, який їхній основний посил?

Robin Southby: Це наша пристрасть створювати музику для людей, впливає на них емоційно.

До речі, про Вашу аудиторію, може хочете передати щось українським фанам?

John Helps: приходьте на концерт!

Robin Southby: Так, приходьте на шоу. Останнього разу коли ми тут грали, було вражаюче класно. Одне з найкращих, які ми колись робили. Так що ми дійсно дуже любимо українських прихильників. Це було класно для нас.

Запам’ятали щось з минулого виступу у нас?

Robin Southby: Так, ми запам’ятали його.

John Helps: Так.

Robin Southby: Так, у Києві було дуже багато людей. Дуже гарна віддача. На деяких піснях всі підіймались і зливались із музикою. Дуже з ентузіазмом.

Деякі іноземні гурти стверджують, що українці просто шалені, Ви погоджуєтесь чи ні з цим ствердженням?

Так – одноголосно відповіли всі учасники. – В хорошому сенсі.

А ваші англійські прихильники, вони не такі?

John Helps: Ні, не настільки, вони спокійніші. Але все залежить від концерту.

Robin Southby: Так, в залежності від виступу. Інколи англійський концерт перетворюється на дикий, багато алкоголю, люди втрачають контроль, оточені музикою навколо.

А як ви ставитесь до фанів, які приходять на ваші концерти, випивши багато алкоголю?

Robin Southby: Це їхня справа.

John Helps: Інколи вони дуже надокучають.

Robin Southby: Але це тільки один хлопець.

John Helps: Так, він приходить на кожен, кожен концерт. І заходить з алкоголем занадто далеко.

Як зазвичай поводяться ваші фани, роблять щось скажене?

John Helps: Один наш прихильники приїхав з Японії. Це дуже шалено.

Тобто фани у вас виховані: не телефонують, не переслідують?

John Helps: Так, вони такі.

Robin Southby: Тільки на фейсбуці переслідують.

John Helps: Приємно, коли після шоу до тебе підходять люди поговорити. В Києві, коли ти сходиш зі сцени, ти не можеш піти нікуди, дійсно. Треба поговорити з кожним фаном.

Robin Southby: Це дуже добре.

James Collins: Інколи проводжають на станцію до потягу.

John Helps: Ми швидко зібрались і приїхали в Україну, маємо трохи часу відпочити, поспілкуватись з фанами.

Robin Southby: Так, це завжди добре, трохи виспатись, зустрітись з людьми, які приходять на твої концерти, поговорити з ними.

Ви багато подорожуєте під час туру. Навіть перше, що ви хочете зробити, коли приїжджаєте до нового міста?

Robin Southby: Просто приймаємо душ.

John Helps: Добре, коли у нас є вільний час, бо зазвичай ми приїжджаємо, їдемо на концерт і покидаємо місто в темряві. І так багато, де ми були, так складалось. Дуже не часто у ми можемо побути десь кілька днів. Зараз нам пощастило.

Можете подивитись щось у Києві.

John Helps:: Минулого разу ми побачили ринок, недалеко від дороги і парк – ось і все.

Ви вже вдруге в Києві, може плануєте повернутись наступного року?

John Helps: Так, спробуємо повернутись ще сюди.

Чи наступного року Ви будете писати новий альбом?

John Helps: Не впевнений. Ми пробудемо в турі до кінця цього року, і нам потрібно трохи часу подумати, що ми хочемо робити далі. Написати щось. Ми не хочемо робити щось нашвидкоруч, аби тільки записати альбом. Прагнемо зробити щось дійсно добре, може трохи пізніше.

Зараз ви ще не думаєте над новим альбомом?

John Helps: Ми думаємо.

Robin Southby: Якісь ідеї літають, але нічого конкретного.

Джемі, ти без бороди, а всі інші з, не плануєш відростити?

Jamie Ward: Я голюся. Тому, що я дитина.

John Helps: У нього обличчя дитини.

Jamie Ward: Так.

Robin Southby: Так він може, але тоді виглядає, як палкий іспанський хлопець.