МР3-піратство: добро чи зло?
Існуюча зараз система в музичній індустрії просто жахає – рекордингові компанії контролюють весь ринок і якщо ти не з ними, то свій диск можна роздати хіба що лише друзям і друзям друзів, бо ти не зможеш отримати навіть місце в магазині під свій диск. Виконавці змушені заключати дуже і дуже невигідні контракти з рекординговими компаніями, щоб мати змогу бути почутими. З продажу диску виконавець має лиш невеличкий процент, а все інше йде рекординговій компанії, тому основний заробіток це концерти.
Єдина причина по якій молода группа має зв’язуватись з менеджерами, продюсерами, рекординговими компаніями і т.п. це лише щоб їх почули, а потім за рахунок концертів заробляти гроші, в результаті піратство шкідливе не для виконавця, бо він практично нічого не отримує з продажу, а саме для рекордингової компанії.
Зараз епоха інтернету і щоб стати відомим потрібно лише записавши альбом, викласти його в інтернеті на всіх відомих і не дуже відомих сайтах, проплатити невеличку рекламу в інтернеті і через місяць, якщо альбом хороший, тебе будуть впізнавати на вулиці, а потім почнуть запрошувати на концерти.
Інтернет дуже легко руйнує ту монопольну систему яку створили рекордингові компанії, бо на його стороні свобода, швидкість, легкість, зрозумілість, дешевизна і т.п.
Рекордингові компанії це прекрасно розуміють, тому ведуть активну компанію боротьби з вільним розповсюдженням музики аргументуючи це тим, що скачавши альбом з інтернету людина не віддячує своєму улюбленому виконавцю що є неправдою.
Особисто я вже дуже давно не купую музичних дисків причин цьому досить багато – знайти потрібну музику в наших магазинах практично неможливо, бо там є тільки щось дуже і дуже відоме, мені нафіг не потрібні стопки дисків вдома бо CD-плеера в мене немає і я слухаю музику за допомогою комп'ютера або з плеєра / телефона, щоб знайти потрібний альбом, навіть якщо він і є в продажі потрібно витратити немало часу, я можу скачати будь-який альбом, послухати його, і якщо він мені не сподобався – витерти, я не приймаю участі в забруднені землі купою пластинок з пластику і не сприяю виробленню тон цього пластику.
Я готовий дати улюбленому виконавці гроші на пряму – хай на кожному сайті виконавця буде номер електронного гаманця чи можливість переправити гроші за допомогою мобільного телефону і гадаю виконавці на таких пожертвуванях будуть заробляти не на багато менше ніж від продажу дисків
господа! сколько групп уже выложили свои альбомы, синглы, клипы в сети???
а сколько из них стали популярными??? )))))))))
я лично устал читать подобный бред о "кровожадных" лейблах и "обманутых" музыкантах...
а тема о "пожертвованиях" хоть и заманчивая, но унизительная...
хотите помочь артистам? ходите на их концерты!
Думаю автор мав на увазі не такі лейбли як ваш)
А от відвідування концертів хоч і вихід, але це не та схема, яка працює у всьому світі, втім ми мабуть таки лишимось унікальними)
Ми готові публікувати всі цікаві і розумно викладені думки з цього приводу:)
ну з відомих виконавців від лейблів відмовились такі як накриклад Radiohead, Робі Уільямс, Moby та інші. із тих хто зараз випускає альбоми тільки в інтернет повно і маловідомих. я слідкую за випуском новинок і зараз ледь не на половині альбомів пишеться (WEB).
Серед маловідомих виконавців хто став відоми за рахунок інтернету можна назвати Dub FX – ще роки два назад був вуличним музикантом, а зараз їздить по всьому світу з концертами не вклавши ніяких грошей в свою розкрутку.
"а тема о "пожертвованиях" хоть и заманчивая, но унизительная..." а що принизливого в тому щоб виконавцям платили на пряму а не через лейбли? вважай що ти платиш виконавцям за скачану музику а не даєш музику. не принизливо ж платити за вхід на концерт і не принизливо платити за куплений диск, так чому принизливо на пряму дати виконавцю гроші за його музику?
ого! да мы имеем дело с человеком, который вообще не разбирается в вопросе...
Выложили сотни тысяч команд свои альбомы, а популярным стал ВСЕГО ОДИН!!!! )))))))))
2. принизливо – брати "пожертвування" (слово из статьи автора)
це мабуть як на церкву або благодійний фонд. Не бажаю нікому жити за рахунок пожертв.
я привів Dub FX як приклад а не як єдиного, хто став популярним таким чином. зараз такий шлях лише розвивається тому не дуже багато людей їм користується. також проблема в тому що більшість груп є бездарними і коли вони викладають свою музику то її ніхто слухати не хоче, тому і ідуть вони до продюсерів які проплачують ефіри щоб цю музику крутили.
що до пожертвувань, то ніхто не каже щоб музиканти на них жили, основний заробіток це концерти, а збори з добровільних внесків то лише ще один шлях поповнення гаманця
ааааааааааа
ты хоть знаешь сколько отечественных исполнителей уже выложили свои творения в свободный доступ??????????????? огромное количество!
а эта логика – "більшість груп є бездарними і коли вони викладають свою музику то її ніхто слухати не хоче, тому і ідуть вони до продюсерів які проплачують ефіри щоб цю музику крутили"
это пииииииииипец!
пиши лучше о морских пиратах)))))
МР3-піратство: добро (крапка)
Зараз читаю книжку "Все про музичний бізнес". Американську, звичайно. Читаю -- і плачу. Приблизно як і від змісту цього посту :-) Це про інший світ...