Тартак б'є рекорди з тривалості концертів
26 лютого у столиці було холодно й зимно, на вулицях лежав сніг, зима не поспішала відступати. А в київському арт-клубі "44" ближче до ночі запанувало справжнє спекотне літо: спітнілі тіла, танці та гучна музика. Гурт Тартак випроводжував зиму, наближаючи прихід навіть не весни, а літа. Музиканти розпочали виступ майже без запізнень, чим дуже потішили свою публіку. Вже о 22:07 на сцену вийшов фронтмен колективу Сашко Положинський. Він привітався з усіма сильно захриплим голосом – зал ніяк не відреагував. Прохрипівши кілька слів, Сашко перейшов на свій звичний тембр та нагадав, що він сьогодні на своїй сторінці у Facebook писав про те, що хрипітиме на концерті. І сам зауважив, що в це ніхто не повірив.
Розпочали з пісні "Помирає твоя любов". Лірична та водночас драйвова композиція одразу ж змуслила більшу частину присутніх почати рухатись. Тому під час треку "Репанк" нормально пройти залою було просто не можливо. Всі люди від сцени і до барної стінки – стрибали та слемились. А Сашко підбурював до танців ту частину людей, яка ще стояла на місці: "Ми продовжуємо наш танцювальний вечір, наступна пісня знову дискотечна". Проте розгледіти ці танці прихильників Положинському було важко. Він жалівся, що прожектори б’ють в очі, тому єдині 4 глядача, яких йому видно – портрети відомих музикантів. "Там видно, що пацани дивляться, слухають уважно. У кожного свій вираз обличчя: у Джімі Хендрікса таке "чуваки, ну покажіть, що ви типу лабаєте", у Кобейна "Я не зрозумів, чуваки, а чого ви "Нірвану" не граєте" і тільки один Боб Марлі тащиться –йому подобається".
Виступ сподобався не тільки музичним легендам і прихильникам: бармени не змогли встояти на місці та полізли танцювати на барну стійку, при цьому вони кидали в натовп серветки. На заклик композиції "Ну, Пострибай" зал відповів довгими та швидкими стрибками. Під час кожної перерви між піснями, присутні викрикували назви композицій, які хотіли б почути цього вечора.
Сашко відповідав: "Знаєте що це? Це програма сьогоднішнього виступу (дістає із кишені джинсів папірець), надрукована на комп'ютері. Ми її не змінюємо. Не підказуйте". Один з присутніх запропонував колективу зіграти пісню "Іво Бобул".
"Хто сказав "Іво Бобул"? Може Вам ще "Гранули"?" – відказав Сашко, пригадавши один з попередніх концертів, де гурт просили зіграти цю пісню, авторство якої належить "ТНМКонго".
Пісня про панків "Весело" певно спричинила зміцнення бунтарських настроїв серед присутніх, після її закінчення над головами людей передавали уламки одного зі стільців.
Загравши "Оману" Сашко запропонував спитати в нього котра година і розказав, як за день до цього на концерті в Черкасах виміняв гарний годинник. "Сьогодні буду в Києві вимінювати. Хто прийшов з класним годинником, готуйтесь мінятися". Хлопці, що стояли прямісінько перед сценою закричали щось про Черкаси, Сашко відповів: "Так, Черкаси рулять!". Як виявилось на концерт завітали також прихильники з інших регіонів, навіть юнаки з рідної Сашкові луцької 15 школи. Слова пісні "Буча Чака", втім як і всіх інших, підспівували майже всі присутні, але Положинський вирішив перепитати чи знає хтось слова будь-якої пісні гурту, навіть попросив заспівати. Коли ж ніхто не наважився, зробив висновок: "Так і знав, що ви жодну нашу пісню не знаєте. Важко вивчити пару десятків пісень, щоб заспівати, доведеться самим співати". І запропонував після концерту всім завантажити з інтернету треки і вивчити слова.
Температура в клубі з кожною піснею підіймалась все вище й вище, по-справжньому спекотно стало й фронтмену: "Що ж ніяка добра душа не казала, щоб я шорти одягнув, в мене вже штани як бетоном вкриті". На це зал прокричав одноголосно "Знімай!". І отримав відмову: "В мене труси смішні, не хочу".
Виконавши "Розтрусіть Свої Сідниці", Положинський вибачився за лажі, які жоден з присутніх і не помітив навіть. Щоб виправитись, він пообіцяв, що без лаж виконає пісню "Ти дуже гарна".
"Віднедавна у мене з’явилась дуже класна підводка від цієї пісні до наступної. Так часто буває: хлопець закохається в дівчину, напише заради неї прекрасну пісню, прийде зранку під балкон, заспіває цю пісню. Дівчина вийде на балкон почує і зрозуміє, що це хлопець її мрії, закохається також. Вони зійдуться, будуть зустрічатися кохатися, одружаться. І тут уже починається наступна пісня". Присутні одразу ж здогадались про що йде мова і викрикнули: "Моральний Секс".
Щоб трохи охолодити прихильників перед спекотною композицією "Нашеліто", Сашко передав бармену талон на воду і попросив полити їх згори. Атмосфера у клубі продовжувала залишатись гарячою та літньою: усюди спітнілі танцюючі люди. Спекотною була і через переповнену залу, тому присутні запропонували Сашкові зіграти в іншому більшому клубі.
"Ми можемо в принципі один раз в житті психанути і зробити концерт в Палаці спорту, але тупо виступати в Палаці спорту, якщо стільки людей збереться, скільки вас тут. Там буде напівпорожня зала, а тут аншлаг" – відповів фронтмен. Вислухавши запропонований перелік концертних майданчиків, зупинився на "Донбас Арені": "Ми, між іншим, перша група, яка сольний концерт в "Донбас Арені" давала. Та я не брешу, серйозно, зрозуміло, що не на полі, там є ще менші приміщення. І ми в маленькому приміщенні давали концерт, перші в Україні". І запропонував повісити там табличку: "У цьому залі вперше виступала група Тартак". Перед піснею "Я Не Знаю" Сашко запропонував фотографу "Тартака" Анрі взяти фотоапарат і зняти відео, поки прихильники носили його над головами на руках. Залу та самому фотографу така пропозиція сподобалось. Тим паче у клубі дійсно було що знімати: веселі переповнені радощами прихильники гойдали Анрі як на хвилях. Так само і гурт розхитував публіку, даруючи, то нестримні швидкі композиції, то повільні ліричні.
Одна за одною пролітали пісні, кожна з яких була знайома та близька присутнім. Коли музиканти заграли "Хулігани" та "Божевільні танці", відчуваючи вже завершення концерту, фани стрибали та підспівували що є сили. Так, цей концерт не залишив байдужим нікого. Адже ніхто не зміг втриматись і встояти на місці: всі танцювали – саме цього запалу музиканти і очікували від прихильників. Варто з впевненістю сказати, що концерт у маленькому арт-клубі "44" пройшов з великим розмахом: Тартак відіграв 29 композицій з "запланованої програми" та ще 3 додатково. При тому, що концерт тривав і після 00:00, зала залишалася повною. Прихильники вирішили не поспішати на останнє метро, а насолодитись виступом улюбленого гурту. Та і після концерту всі розходились не активно, намагаючись ще отримати автографи від колективу. Не хотілось їм покидати спекотну привітну атмосферу столичного клубу та виходити на холодні зимові нічні вулиці.