категорії: репортаж

Гурт Stigmata представив Києву пісні з нового альбому

StigmataПеретбужці Stigmata перервали роботу над своїм п’ятим номерним диском та відправилися в невелике турне, з кількома концертами вони заїхали до України, звісно ж порадували сольником і киян.
Stigmata вже представили в мережі два нових треки, вони й стали єдиними наживо виконаними новинками 15 листопада у клубі «Бінго».

StigmataГурт виходить на сцену о 20:30, місце за барабанами займає Володимир Зинов’єв, в цьому турі він заміняє Федора Локшина, постійного учасника Stigmata. Однак доля Федора наразі невідома, ніхто не оголошував про його вихід з колективу, але й не спростовував цю інформацію. На прохання інших музикантів Володимир приєднався до Stigmata в турі, він вивчив всі партії за 2 тижні. Більше про це гурт розповів в інтерв’ю нашому інтернет-виданню, воно вже готується до публікації.


Зала не заповнена вщент, відчувається, що багатьом вже вистачило виступів Stigmata. Зібралися лише ті, хто не пропускає виступів цих росіян, вдячна та віддана публіка.
Починають музиканти з пісні «Магмель», з альбому 2007-го року «Stigmata».  Після першої ж пісні Тарас Уманський (гітарист) звертається до присутніх, дякує тим, хто прийшов на автограф-сесію та пропонує зустрітись після виступу, зробити спільні фото. Публіка зустрічає таку пропозицію схвальними вигуками. Вокаліст Нельсон як завжди мовчазний, мікрофон підносить до рота винятково для співу.
Під час третьої пісні «Оставь надежду» у гітариста Артема Теплинського вже рветься струна на гітарі, до того ж найміцніша, шоста. Він продовжує грати, а технік в цей час обережно замінює її на нову.
Новий трек «Камикадзе» публіка вже знає завдяки його появі в інтернеті, тож жваво реагує та підпспівувує. Багато хто свариться через те, що мода вставляти дабстеп-шматки в пісні дійшла й до важкої сцени, але ніхто не покинув залу через Stigmataцей трек навмисно. Під час цього самого шматка, Денис Кіченко кладе бас-гітару, залазить на лівий портал та демонструє рухами залу, як потрібно «качати». За мить повертається на сцену і демонструє це вже з басом в руках.
Тарас каже, що всі присутні щойно потрапили в серіал «Superkoza 2», вже зовсім скоро його продовження з’явиться на офіційному youtube-каналі гурту.

Зала вдячно скандує «Stigmata», а Тарас зізнається, що весь гурт дуже любить Київ. Він додає, що почнуть грати наступну пісню лише тоді, коли в залі пануватиме повна тиша. Присутні виконують його прохання, а хтось скориставшись цим, просить зіграти «Трафарети» так, що його всі чують. Але музиканти почали «Весну». Після пісні зала знову скандує назву колективу.


«Ми не грали цю пісню у вас вже два з половиною роки, вона про вогонь. Поки він горітиме у ваших очах, ми будемо приїжджати та грати», – каже Тарас, а всі вже розуміють, що це про пісню «Все огни сердец».
Наступний трек петербуржці присвячують команді «Локомотив» та радять всім бути уважнішими, це пісня «В отражении глаз».
StigmataПеред ще однією новинкою, «До девятой ступени», Тарас дає пораду присутнім прихильникам: «Робіть добрі вчинки, інакше сатана вас покарає». Тут знову дабстеп-шматок і бас-гітарист знову «вчить» залу як потрібно «качати».
Однією з останніх гурт виконує особливу для них пісню, заголовну з альбому «Мой путь». Тарас нагадує, що потрібно завжди йти до кінця, пройти свій шлях. Перед піснею зала ділиться на 2 частини, за командою Тараса відбувається «стіна смерті».
Останньою в програмі стає хіт «Сентябрь», його без представлення всі впізнають за клавішною мелодією на початку.
Після пісні музиканти залишають сцену, та відпускати їх ніхто не планує, публіка скандує «Stigmata» і вони повертаються, без жодних оголошень грають кавер на «Enjoy the silence» гурту Depeche Mode. Але хто ж випустить  їх з Києва, якщо не буде виконана пісня «Лед»? Вона й звучить наступною, 17-ою за списком і прощальною. Музиканти швидко залишають сцену, вони мокрі та виснажені, але націлені поспілкуватись з прихильниками. На бекстейджі гітаристи Артем та Тарас обговорюють як їм все сподобалось, яка була крута віддача від залу. Артем каже, що з задоволенням відіграв би ще півтори години, і зазначає, що далеко не кожен концерт проходить саме так. Він просить, щоб ці слова обов’язково увійшли до репортажу, тож ми виконуємо його бажання.