Валентин Стрикало: Я попсовик
В останню п’ятницю осені 2010-го у київській фестиваль-ресторації «Диван» відбувся виступ Валентина Стрикала, це був вже другий концерт артиста у столиці разом з його гуртом.
Затримка на 40 хвилин, і ось на сцені з'являється він, інтернет-герой сучасності, рок-зірка нового гатунку, підкорювач юних сердець хіпстерів, звичайний київський хлопець Юра, який в одну хвилину став зіркою YouTube.
Звичайні школярі, нетверезі дівчата, поціновувачі вишуканого гумору та хардкор-бійці, ось вона, аудиторія Валентина Стрикала. Всі бажають одне-одному щасливого «ракового» майбутнього викурючи цигарку за цигаркою, а в цей час починається «Отель Кооператор», звичайна українська історія покладена на британську музику. З повноцінним складом звучить дуже потужно, асоціацій зі звичайним «концертом» у дворі не виникає.
Всі хто мріють про таку ж долю, як і герої цієї пісні, можуть бути спокійні, готель «Кооператор» справді існує і розташований на вулиці Саксаганського у Києві.
Моделям та депутатам тут не місце, хоча й серед них певно багато таємних поціновувавачів Стрикала.
Записи артиста це окрема тема, інтернетом мандрує лише один студійний трек «Каен», решта ж «мандруючих» записані на концетах різноманітними підручними засобами і звучать не надто якісно. Та це не заважає прихильникам їх слухати та досконало вивчати тексти так, що потім на концерті самого Валентина ледь чути.
Практично без перерви прозвучав трек «Фанк».
Після пісні музикант привітався. «Мені організатор сказав, що біля сцени лише дівчата, але тепер я бачу, що є два хлопці. Я радий цьому», – сказав музикант і продовжив концерт треком «Песня для девочек».
Наступною лунала «Я бью женщин и детей», останніх того вечора не били, а от першим добряче дісталось. І мова не лише про слем, влаштований згаданими хардкор-бійцями, справа у двох вкрай нетверезих дівчатах, які опинились перед сценою і почали всіх звідти виштовхувати, такі самі, проте тверезі дівчата, не витримали і влаштували розправу. Провокатори покинули залу.
Звісно не обійшлося цього вечора й без пісень, які спочатку мали лише YouTube-версії, першою була присвята МакSим – «Рустем», далі «Первомай» для Чай Вдвоем.
Частину пісень Валентин виконував під акустичну гітару, за його словами «хлопці пішли рознюхатись», хіт про Анжелу, написаний для Малежика був представлений в оригінальному звучанні.
«Ще трохи і піде панкуха», – сказав музикант і дотримався свого слова, звучали відомі пісні у ще невідомий багатьом обробці.
Звісно пролунали вже культові «Мама, я гей» та «Каен», під час їх виконання публіка насправді скаженіла, хлопці, багато з яких напевно за межами «Дивану» виявилися б гомофобами тут на все горло зізнавалися у своїй нетрадиційній орієнтації.
Та є певна категорія людей, яким недостатньо цих пісень, вони знаю Валентина Стрикала ще в образі Юрія Каплана, лідера гурту "InShe", саме для них був зіграний трек «Так гріє». Співак зазначив, що багато разів змінював свою думку про цю пісню, але виконує її виключно на вимогу публіки, врешті-решт додав, що він попсовик. Під час виконання пісні артист не виглядав байдужим до своєї старої творчості.
Закінчивши офіційну програму треком «Сережа», гурт ще раз повернувся на сцену та зіграв пісню «45 лет» вдруге і остаточно попрощався з залом, остаточно вбивши ідею про подальше існування акустичного проекту.
