ТК 2010 Вогонь – Коло Палких Сердець

В черговий раз квітучі пагорби міста Ржищева стали місцем проведення дійства, що перенесло всіх присутніх у самобутній світ прадавньої Трипільської цивілізації. Так само як і попередні фестивалі, Трипільське Коло 2010 Вогонь дарувало всім бажаючим можливість доторкнутись до однієї із найдавніших хліборобських культур. Кожен охочий міг взяти участь в будівництві хати, ліпленню та випалу кераміки за технологією, якій більше шести тисяч років.

Цікавим доповненням до цього були Трипільські Ігри – забави де потрібно мати не тільки силу та спритність, а й знати історію.

         Провідним мотивом фестивалю стало створення «еко – культурного» сприйняття світу. Цьогорічне Трипільське Коло, запалювало серця ідеєю гармонічного співіснування людини та природи. Різноманітні семінари та майстер-класи мали на меті показати всі переваги «зеленого» способу життя. Пропагувалась відмова від нездорової їжі та шкідливих звичок. На всій території фестивалю неможливо було знайти жодного місця продажу цигарок, пива чи хотдогів, натомість чайні локації пропонували різноманітні трав’яні чаї та оригінальні солодощі, а на «території їжі» кожен міг обрати щось смачне та корисне на свій смак.

         Серцем фестивалю, звісно, була головна сцена, яка діяла два з чотирьох днів проведення заходу, а саме 2-3 липня. Розпочалося все із запального виступу гурту ДримбаДаДзига, вокалістка якого одразу ж запросила всіх до танцю. Продовжити мав гурт Крихітка, але, на жаль, захворіла вокалістка Каша Сальцова. До речі, вона також збиралась провести лекцію на екомайданчику, тобто еко-культурний запал гостям передавали не тільки організатори, а й учасники цьогорічного Кола. Далі був виступ Піккардійської Терції. Після шаленого виступу Дримби, виступ віртуозних вокалістів подіяв на всіх заспокійливо. А пісня «Старий трамвай» була справжнім подарунком для всіх шанувальників. До речі, вони дещо відійшли від звичного формату гурту. Допомагати запалювати серця, Терція запросила акомпанемент. Це додало виступу колориту, адже перкусія дуже органічно відтіняє чарівні голоси на фоні буйного поля квітучих трав. Далі театр-студія Данко створила феєричне шоу, офіційно відкривши фестиваль. Після них був виступ, який нікого не залишив байдужим. Одні збиралися в кола і танцювали інші заворожено спостерігали за дійством на сцені, а деякі просто слухали музику та замріяно дивились на сутінкове небо, вишукуючи перші зірки. Кожен знайшов в піснях і музиці АтмАсфери щось, що відлунювало тихою луною саме в його серці, запалювало його душу Любов’ю. Завершився другий день фестивалю далеко за північ. Адже після АтмАсфери було по-вогняному яскраве барабанне шоу від «Art Groove Studio».

         На третій день все розпочалось із колоритного фолку від команд Русичі та PoliКарп. За ним був колектив із єдиною в світі електродомброю. Виступ гурту ДомРа створив яскравий танцювальний настрій у всіх присутніх. Продовжила концерт Білоруська команда OSIMIRA. Перша мелодія якої знову ж запросила всіх до танців під сценою. Запалила глядачів і щира розмова із фронт-меном, який вів її на рідній для себе мові. З легким подивом глядачі помічали зрозумілість та близькість мови сусідньої країни. Під час виступу створилась неймовірна атмосфера та теплі почуття до братнього народу. Заклик музикантів «Білорусія та Україна – разом », який вони скандували у приспіві до однієї з пісень одразу ж був підтриманий публікою. Але головним в їхньому виступі була сила та різноманіття звучання. Змінюючи інструменти від пісні до пісні музиканти встигли продемонструвати і потужне звучання волинки, і чарівність сопілок, і багато інших традиційних та сучасних інструментів. Наступним був проект Українська від гурту Mad Heads XL. Для тих хто не знає нагадаю, що цей проект – це своєрідне повернення до джерел, переспівування народних Українських пісень на більш сучасний лад. Було заспівано багато фолкових пісень під, які всі із радістю танцювали. Також хлопці зіграли і кілька своїх композицій. Серед них була і «Розслабся, не парся», що одразу ж підняла і так непоганий настрій усім присутнім, а завершився виступ піснею, що закріпила у всіх позитивну життєву позицію надовго після закінчення фесту. Слова пісні «Надія є» зігрівали всіх і на наступний, останній день фестивалю коли більшість відвідувачів чекала під дощем свою чергу на зворотну маршрутку.

         Завершилось дійство чаруючим виступом Дахи-Брахи, із шаленою ритмічною грою на барабанах та гармошках, а також цікавим пилянням на віолончелі та неймовірними, захоплюючими голосами. Щоправда не всі змогли зрозуміти пісні і музику гурту, але всі шанувальники були у захваті. Посеред поля, під нічним небом їх музика створювала незабутню містично-таємничу атмосферу, насичуючи своїми звуками землю, повітря, воду і даруючи свою вогняну пристрасть кожному. Наостанок на сцену вийшли організатори, щоб ще раз привітати всіх присутніх, подякувати за відвідування та подарувати яскраву вогняну казку. Символічно закінчивши ТК 2010 вогнем у нічному небі, вони запросили всіх на наступні фестивалі, символами яких стане Повітря (ТК 2011) та Парад Стихій (ТК 2012).

         Окрім музики гості могли також насолодитися сучасною українською прозою та поезією, переглянути і навіть стати учасниками вистав, спробувати себе у різних видах танцю, отримавши уроки від професіоналів. Також кожен день відбувалися виступи незабутніх танцювальних колективів, а після заходу Сонця – читання з вогнем та різноманітні фаєр-шоу. Одним із гасел організаторів є «Територія відкрита для творчості» – інтерпретацією цього є те, що кожен може підібрати собі заняття, яке найкращим чином розкриє його внутрішню сутність, допоможе розпалити в собі вогонь творчості та поділитися ним з іншими. А от вибір майстер-класів цього року був і справді широкий: індійські, кельтські, болгарські, японські, арабські та інші танці, кераміка, бодіарт, вогняне мистецтво, психологія, здоровий спосіб життя, збір трав, езотерика, масаж. Були навіть ходіння по вугіллю, стрільба з лука, метання ножів та капоейра. Тож кожен лишився небайдужим, кожен отримав вогняний запал на весь наступний рік.