Трипільське Коло 2011 або передчасний парад стихій

Трипільське Коло» – міжнародний еко-культурний фестиваль, який чотири роки поспіль проходить у місті Ржищеві Київської області та поєднує виступи музичних гуртів, театрів, танцювальних колективів і різноманітні майстер-класи. Кожного року фестиваль тематично пов'язаний із однією зі стихій природи...

На закритті минулорічного фестивалю "Трипільське коло 2010: «Вогонь» організатори повідомили про стихії наступних кіл. Так, 2012 рік  має пройти під знаком «Параду Стихій», а 2011, що традиційно проходив у перших числах липня мав би бути під опікою стихії Повітря. Проте більшість метеопрогнозів давала зрозуміти, що Вода – стихія, під знаком якої фестиваль вперше заявив про себе у 2008 році, дуже наполегливо заявляє про свою участь в трипільському дійстві. Отже дощ, із змінним успіхом, ще за тиждень-другий до початку фестивалю почав перетворювати зелені наддніпрянські луки на вогку болотисту місцину. Проте, хоч дощ і лив кожного вечора, окрім першого, це не спровокувало значних затримок у виступах – вся апаратура вчасно була накритою, тож і велика, і мала сцени працювали не сильно відхиляючись від запланованої програми. 

Перший день фестивалю був найбільш повітряним із усіх інших – цілий день було сонячно, тепло та ясно, у повітрі висіло кілька різнобарвних зміїв, а на ярмарку під ногами ще була зелена трава. У цей день почала працювати мала сцена, яка порадувала гостей виступами кількох танцювальних колективів, театрів та гарною музикою. Наступний день був найбільш мокрим – дощ лив без перестану, майстри поховали свій крам, а майстер-класи із танців під малою сценою перестали бути гарною розвагою, адже зелена галявина стала суцільним болотом. Гарною та сухою схованкою став «Energy Camp», де проходили лекції з зеленої енергетики, екобудівництва, також компанія Атмосфера проводила змагання, де кожен охочий міг навчитися збирати геліоколектор. Головною подією дня був початок роботи великої сцени.
Родзинкою став виступ гурту «Крихітка» – саме цей колектив зібрав найбільшу за день кількість глядачів біля сцени. Незважаючи на дощ, закутавшись в целофанові накидки, розкривши парасолі, гості насолоджувались гарною музикою та ніжним, тендітним вокалом. Розігріву глядачів сприяли гарячі заклики вокалістки гурту Каші Сальцової про «вітчизняних виробників дітей» та про «дощ, намети та демографічний вибух». Цього дня також виступав «Бумбокс». Приємною несподіванкою стала фолк-постановка від вогняного театру 

«Палаюча Зірка», варіація на Купальську тему була гарно сприйнята всіма глядачами. І це при тому, що багато-хто досі з усмішкою згадує їх виступ на фесті дворічної давності із скандально-еротично-несерйозною постановкою про Колобка.
Стихія Землі найбільше проявила себе третього та четвертого дня фестивалю – ці дні відзначились танцями в болоті, миттям взуття тонкою цівочкою питної води, шаленою їздою по бездоріжжю, сорока хвилинною чергою за водою, витоптуванням городів пішоходами, падіннями в багно. У ці дні найбільше проявилась негативна частина цьогорічного Кола. Так частина водіїв зовсім не пригальмовувала, проїжджаючи повз тих хто йшов до/від автобусів/магазину. Вони не замислюючись обляпували багном пішоходів, а пішоходи в свою чергу, не задумуючись витоптували чиїсь городи в пошуках кращої стежки. Нажаль атмосфера еко-культурності була дещо підмочена. Ще гірше виглядало вирубування та виламування дерев гостями та волонтерами, зрубували не тільки сухі дерева, але подекуди і зелені. До недоліків організації можна віднести також карту фестивалю – деякі майданчики знайти було відверто важко. Так само і місце з дровами на карті позначено поблизу входу, але насправді вони знаходились не там. Ще одним недоліком було те, що всі учасники території культур світу представляли себе без мікрофонів та колонок, всі окрім крішнаїтів. Набагато доречнішим було б виділити їм більш віддалене місце, наприклад, так як це було на «Країні Мрій» або так, як це було зроблено із драм зоною.

Цьогорічна програма суботньої головної сцени була дуже насиченою і трохи неоднозначною. Гостей порадували виступамитаких запальних гуртів, як «Рокаш» (Білорусь), «Тінь Сонця» і, звісно, «АтмАсфера», а також чарівним вокалом співачок Aniko Dolidze (Грузія) та Каті Chilly. Окрім цього, виступили фолк колективи «Гуда» (Білорусь) та «Звучі Дочі». Грузинська співачка відкривала сцену в цей день, отже саме прихильники джазу першими отримали порцію улюбленої музики.Наступним виступав театр «Проти Ночі», а одразу за ним був фолк-рок гурт «Рокаш». Білоруські гурти завжди гаряче сприймаються на ТК та й на інших українських фестивалях. Тож і цей виступ надовго залишиться в серцях багатьох. Гарний жіночий вокал плюс флейта, плюс яскраві тексти – це саме те, що створює незабутнє фолкове звучання. Коли «Рокаш» зіграли свою «апошнюю песню» (укр. останню пісню) їх кілька разів викликали «на біс», проте, вочевидь, графік виступів був досить щільним, тому басист Лявон Казаков сказав, що вони б із задоволенням, але і самі вже хочуть послухати наступний гурт «Тінь Сонця». Щоправда, спочатку виступило тріо «Гуда», теж з Білорусі та ще й одягнені у справжні традиційні строї. Дівчата за

співали кілька фольклорних пісень, ще раз показавши близькість білоруської та української культур і традицій. Далі був довгоочікуваний виступ українського фолк-метал гурту «Тінь Сонця».

 І якщо хлопці запалили глядачів насиченою сильною музикою, то дівчата з наступного колективу «Звучі Дочі» використовували під час виступу лише власні голоси, що справило незабутнє містичне враження. Так, ніби на сцені опинилися Мавки або Відьми, що своїм чародійським співом прагнуть провести всіх таємною дорогою до прадавнього потойбіччя. Цією чарівною мандрівкою в минуле і завершилась чисто фолкова частина концерту.
Найбільш неоднозначним був виступ співачки із дивовижним, вражаючим голосом – справжньої зірки електронної музики – Каті Chilly. Пісня, з якої почався виступ занадто контрастувала з усім, що було до цього, із станом глядачів та навіть з погодою і багном під сценою – занадто тиха, майже без музики, занадто повітряна, цієї піснею співачка ніби намагалась перекреслити все, що відбувалось на сцені протягом вечора, перекреслити і почати заново, вже на свій лад. А коли до цього додалась реклама, яку неймовірно невчасно почали показувати на великому екрані, частина людей відверто перестала сприймати подальший виступ. Хтось пішов до малої сцени дивитись виступ фаєрщиків, хтось повернувся до намету, щоб трохи відігрітись перед виступом традиційної для «Трипільського кола» «АтмАсфери». Однозначно вибуховим був виступ гурту, з яким найсильніше асоціюється Коло. 

Незважаючи на проблеми зі звуком, «АтмАсфера» спромоглася витягти остаточно змерзлих та втомлених глядачів до сцени і за допомогою шаленого барабанного ритму вдихнула нове полум’я в кожне серце. Зрештою і їхня музика також стихла, лишивши кожного наодинці зі своїми власними враженнями від цього мокрого, але такого насиченого вечора.
Вогонь приєднався до Кола в самому кінці дійства. Вперше на території фестивалю розпалилося стільки суперечок, вперше окрім купи позитивних емоцій та вражень, «Трипільське коло» залишило і доволі гіркий осад у багатьох. На фоні сяючого та усміхненого позитиву різко виділяється велика кількість суперечок. Між організаторами та виконавцями, між гостями та організаторами з’явилась доволі глуха стіна, а суперечки, що тиждень поспіль тривали в інтернеті, тільки підтверджують наявність зовсім не еко-культурної складової цьогорічного ТК. Залишається лише визнати свої помилки та недоопрацювання, визнати і виправити їх наступного року. Виправити, принаймні, для того, щоб «Трипільське коло» у 2012 справді стало найеко-культурнішим фестом в світі.