У рік тигра в улюбленому клубі

Певно добре святкувати Новий рік з друзями, так само добре святкувати Новий рік в улюбленому клубі. Певно, що добре… та звичайно ж надзвичайно добре поєднати святкування Нового року та улюблену роботу!

Тож цей рік тигра почався для мене вже в рідному київському клубі "Бінго". Кажу чесно, було багато: столів, драйву, алкоголю, старих друзів та нових знайомих, телефонних привітань… і мало уваги, щоб осягнути усе, що робилося навкруги. Проте, деякі моменти випливають у пам’яті, а деякі зникають, німими уривками: як з фільму, тоді розумієш – Новий рік просто вдалий і краще б ти його не зустрів ніде.

Улюблений клуб був схожий на мурашник. За цей рік навіть зовні багато змінилось, в коридорах з’явилися якісь гральні автомати часів дитинства.  Полагодили двері кабінок чоловічого туалету і зламали всі у жіночому, головне, що змінилися люди. Як для мене то дуже – познайомився з кимсь з працівників, маю «улюбленого» бармена, бачу кожного разу знайомі обличчя. Та і це все не головне. Головне, що це був 100-ий і останній концерт "Бінго" в 2009-му.

Ми приїхалидо клубу вже близько десятої вечора. Зразу ж здивувалися тому, що людей було достатньо багато, але всі сиділи за столиками або біля бару. На сцені "нарізали" рифи «Metallica» хлопці з "Y-axis". Грали досить класно, великий респект, якщо ви хотіли бути схожими на своїх кумирів – вітаю, вам вдалося. Насправді, цей гурт я перший раз побачив на стікері в метро – подумавши: «Та це мабуть якісь старі діди валять метал» , але ні, виявилось хлопці мого віку.

До речі, всі хто вважає, що святкувати Новий рік у клубі якось не так добре, як вдома з тазиком олів’є та відром шампанського – помилилися на всі двісті. Клуб на Новий рік цін не змінив, всім працівникам було виплачено по подвійному тарифу (взагалі ця інформація закрита, але ж усім вам цікаво).

Маємо кілька коментарів:

– Я змусив. (Влад Ляшенко, концертний директор клубу)

– Ми не дурні сидіти вдома, нам що, нічого робити? (хлопці з «Y-axis»)

– А ми приїхали бо в Києві завжди класно і у нас тут стріла забита … (дівчата з Донецьку)

Дідом Морозом був Віктор Зеленюк (якого часто запрошують для проведення концертів у "Бінго") зі снігуроньками з косичками, як таке пропустиш? До речі, впродовж свята було вигадано і проведено хоч доволі банальні, проте цікаві для підгулявшої аудиторії конкурси (себто хто скоріш надує "гумовий виріб" – того снігуроньки й поцілують).

Далі на просторах сцени  «MIND:|:SHREDDER» показував що таке індастріал метал…Дуже моторошно як для нашого веселого дитячого свята. Дуже потужно та професійно зіграно, варто послухати всім прихильникам стилю.

«Гапочка», якої на сцені чомусь було мало, заспівала просто чарівно. За цей рік у гурту виросли справжні крила, якими вона може пишатися. Популярний, але не «попсовий» гурт зайняв нарешті своє місце на українській сцені.

За гурт «ТонкаяКраснаяНить» я буду дякувати дуже довго. По перше – неймовірно чітко зіграно, злагоджено, відпрацьовано – набиті руки, як казали б боксери. Хлопці представляли у Києві пісні зі свого дебютного альбому "Саундтрек Моей Жизни". Окрема подяка за кавер на пісню «Герой Асфальта» гурту «Ария», пригадалася вся юність.

«Infiity Tales» зіграли мало нового та все ж ні в кого не лишилося сумнівів, щодо успішності даного проекту. Якраз під них ми поїхали додому, перевіряти, що ж там приніс дід мороз під ялинку.

Дякуємо всім музикантам, лейблу "ІншаМузика" та клубу «Бінго» за чудову новорічну ніч!

P.S. Гризіть лікті, хто це пропустив.