Vacuum: Ви зі мною, Київ?

Емоційне об’єднання шведського гурту Vacuum з прихильниками під час концерту в Києві не можна зрівняти ні з масштабними десятитисячними виступами зарубіжних зірок, ні з подіями у невеличких клубах. Це не нестримні стрибки під Muse чи шалений слем під Korn, не захоплива відвертість локальних виконавців в «44». Це щось значно більше. Рідко коли можна побачити на концертах, щоб нестерпно щасливими були одночасно і фани, і музиканти. На концерті 24 червня в Києві прихильники розчулили вокаліста гурту Vacuum до сліз, а він у свою чергу подарував усім таке відчуття радості, яке просто неможливо було чимось згасити.

Шведський колектив Vacuum став відомим завдяки своєму синглу «I Breathe», кліп саме на цю пісню в 1997 році закарбувався в пам’яті багатьох українських дітей. З того часу багато що змінилось, гурт розпадався, та знову почав виступати вже в іншому складі. Звісно, минулої популярності вони вже не досягли, але впевнено гастролюють, граючи старі хіти та нові композиції.

Київський планетарій – нетрадиційне місце для проведення концерту, проте обіцяв порадувати зірками у кількості 6500, тим паче, він тематично підходить гуртові. Хоча сам фронтмен Маттіас Ліндблум сказав, що не знає, чому був обраний саме планетарій.

Очікування побачити улюблений гурт у сяйві сотень тисяч зірок переповнювало усіх, хто чекав біля входу до зали. Проте вчасно концерт не почався, адже близько 19:00 гурт ще проводив саундчек, тому глядачів почали запускати трохи пізніше. Зайшовши до зали вони побачили ряди стільчиків та сцену в досить не презентабельному вигляді. Далі своєю невеликою програмою розігріву порадував український гурт, який представився як «Новий Світ». Колектив виступив у складі двох осіб – клавішника та вокаліста – у схожій з Vacuumом стилістиці, проте з піснями по всім параметрам набагато гіршої якості.

Як тільки група покинула сцену, фани почали свій флешмоб, викриками «Let Vacuum come to us», щоправда, був він зовсім не масштабним. Одразу ж у залі згасили світло та ввімкнули показ зоряного неба згори. У світлі неонової лампи на сцену вийшли учасники Vacuum: вокаліст Маттіас Ліндблум та клавішник Олоф Врессмарк. Зал побачив кросівки Матіаса, які яскраво виділялись в темряві. Вмикається світло і всі уважно розглядають колектив, поки музиканти виконують першу композицію. Через особливості приміщення звук спотворювався, проте ідеальний оперний вокал Маттіаса ніяке обладнання не зіпсує.

«Ви зі мною, Київ?» – запитує Ліндблум, стоячи на краю сцени. Зал аплодує. Він ще неодноразово повторюватиме цю фразу протягом концерту, адже для Матіаса надзвичайно важливим є об’єднання з аудиторією, про що він розказав нам під час інтерв’ю. Коли співак почув викрик із зали, вирішив перепитати: «Ви сказали: «I want you baby»? Це чудово». Маттіас висловлює своє захоплення від перебування в Україні, згадує про фанів, що приїхали аж з Сибіру.

Він навіть досі пам’ятає назву фестивалю, на якому колектив виступав минулого разу. «7 років тому ми були тут, на фестивалі «Чайка». З вас хтось там був? Ми грали там пісню «Icaros», пам’ятаєте? Ми зіграємо для вас її зараз».

Під час пісні «Icaros» Маттіас спускається до зали. Проходячи перший ряд, посміхається до кожного. Співак настільки близько, що відчуття щастя переповнює кожного фана і виливається широкою посмішкою на обличчі. По закінченні Маттіас оцінив підспівування залу: «ви можете співати, тепер я знаю це». На запитання з залу, як публіка проспівала, музикант відповідає: «Достатньо добре. Ми можемо протестувати вас трохи пізніше».

«У нас є пісня «Starting (Wherethestoryended)». Мені здається, я грав її на фестивалі «Чайка» також. Ми можемо протестувати її на людях, які там були» – звертається фронтмен до публіки. Зал кричить, що грали.

Матіас співає рядок «Can you see it in my eyes» і дивиться в очі дівчини з першого ряду, тримає її за руки, раптом дістає щось з кишені і показує. Йде далі і бачить знайомого Алекса з Білорусіїї і присвячує йому цю композицію. Ліндблум встигає співати фантастичним голосом, дивитись в очі публіки та помічати знайомі обличчя під час пісні – це значна перевага сьогоднішньої зали для всіх фанів. Адже розгледіти та побачити зблизька Маттіаса може кожен. І саме це створює незабутню атмосферу.

Фронтмен запрошує на сцену піаніста Міхаеля Зланабітніга (Michael Zlanabitnig), протягуючи його прізвище: «Мені дуже пощастило взяти Міхаеля з собою в тур, щоб зіграти кілька пісень, які дуже особливі для нас». Надзвичайно привітного та приємного Міхаеля публіка зустрічає його рідним німецьким прапором.

«Ми почали з однієї пісні, на вершині гори і її назва «Know By Now». Я зробив на неї відео, мені не було чого робити ввечері в п’ятницю, я сидів вдома один. І я зробив відео про чекання, життя» – промовляє Матіас, поки Міхаель грає ніжний вступ, захоплюючи кожною нотою, у супроводі зображень галактики над головами фанів.

Поки публіка аплодує та кричить, Маттіас дякує Міхаелю і представляє наступну композицію «Let the Mountain Come to Me»: «Ви готові до цієї екстравагантності?». Саме словом екстравагантність Маттіас оцінив і приміщення, у якому колективу довелось виступати. Адже поєднання краси зоряного неба з поганою якістю звуку у планетарії іншими словами не опишеш. "Якщо чесно, якби ми знали про звук і все інше... це дуже важке приміщення. Але ж все гаразд?" – запитує Лінблум у публіки. Присутні відповідають йому оплесками, а трохи пізніше й квітами. Великий букет Маттіас кладе на сцену, "щоб всі насолоджувались". Всі мали змогу також почути спів хлопця Анатолія з зали, якому вокаліст дав мікрофон в кінці «Let the Mountain Come to Me».

Для композиції "Fly On The Wall" Маттіас розповідає, що йому потрібно трошки підгледіти – для цього він підходить до пюпітра, що стоїть на краю сцени. Знизу підставку освітлює неонова лампа, це додає більшої космічності в поєднанні із зірковим небом.

"Для нас це особлива пісня, я сподіваюсь для вас теж. Це пісня, що має назву "Ocean", вона про кохання" – представляє Матіас наступну композицію, а в цей час вся публіка із затамованим подихом готується до чергового флешмобу, ще навіть не знаючи, наскільки він вийде вдалим та дієвим. На перших рядках куплету фани підіймають листки з надрукованими написами: "You're the island" – тримає права частини залу,  "we're the ocean" – ліва. Прихильники часто влаштовують такі флешмоби під час концертів, хоча зазвичай вони залишаються майже не поміченими та неоціненими з боку артистів. Проте Маттіс через близьке розташування сцени до зали розгледів написи на листках та був неабияк зворушений. Він здивувався та пропустив трохи тексту в пісні, тому попросив почати композицію спочатку.

Флешмоб точно зачепив виконавця: "Я офіційно віддаю цю пісню, "The Ocean", вам, ви знаєте це? Вона ваша. Ви змусили мене плакати. Дякую вам дуже сильно. Це було дуже гарно. Waw! Це було емоційно!" – промовляє Ліндблум, простягаючи листок з піснею до зали. Листок падає, з залу вибігає дівчинка і забирає собі. Так, Маттіас віддає один за одним листки з пюпітра з виконаними композиціями.

Слово "емоційно" він промовляє майже в кожному реченні аж до кінця концерту: "Я дуже зворушений емоційно зараз. Мені треба трохи заспокоїтись". Далі музикант розповідає про наступну композицію, про свою мужність та мужні вчинки, серед яких на його думку, виступи перед публікою та подорожування світом. Пісню "6 billion voices" Маттіас присвячує усім матерям. Він занадто розчулений, щоб співати і намагається перевести дух. Але така схвильованість на думку музиканта нормальна, адже "музика має бути емоційна".

Закінчивши композицію, Матіас розповідає про другого учасника колективу Олофа Врессмарка: "Мій найдавніший друг, не тому що він старий, а тому що ми друзі з дитинства. Я дуже радий мати тут мого найкращого друга – це для мене дуже важливо". Далі він кидає до зали листок з попередньою піснею, секунд 10 ніхто не підбирає його, а потім одразу дві дівчинки майже б’ються за папірець. Весь зал сміється, Ліндблум посміхаючись промовляє: "Будь ласка, будьте обережні". Маттіас представляє ще одну емоційну, на його думку, пісню «Fools Like Me».

"Ми підходимо до кінця шоу, я знаю, що це лайно, що скоро кінець, але я не знаю чи в мене є ще енергія, щоб співати" – розказує музикант. На завершення гурт підготував нову композицію "Black Angels", яку фани сприйняли викриками та оплесками. Маттіас приємно здивований, що публіка добре знає цю пісню і вибачається, що на неї довелось чекати аж 7 років.

Коротко подякувавши музиканти йдуть зі сцени, проте фани нізащо не відпустять колектив без їхнього найважливішого хіта. Гурт швидко повертається під оплески присутніх.

"Я дуже нервував. Не знав, що очікувати. Але все чудово. Стільки любові. Ми не можемо вас покинути, не зігравши яку пісню? – запитує вокаліст у присутніх, зал у відповідь одноголосно "I Breathe". "Ми любимо цю пісню, вона дуже важлива для нас, і одна з причин чому ми тут".

Така близька, знайома, пам’ятна композиція з дитинства – емоції переповнюють присутніх, весь зал співає. Стриматись важко, тому найсміливіші фани підходять до фронтмена, поки той співає перед першим рядом, і танцюють навколо. Матіас робить найкращий подарунок для фанів  – дає кожному по черзі заспівати рядок з пісні. Він пошепки промовляє текст вже без мікрофона, таким чином підтримуюючи тих хто співає. Він оточений фанами, просто з голови до пояса завалений квітами, закінчує композицію.

Музиканти кланяються, прощаються з київською публікою та йдуть. Поволі присутні встають з місць, в залі вмикається світло. Майже одразу збоку сцени знову з’являється Маттіас, він ніяк не може покинути таких душевних прихильників. Музикант звертається до публіки: "у нас немає більше пісень, але якщо вимкнуть світло, я заспіваю вам колискову. Я хочу зробити це без жодної музики. Якщо ви знаєте слова, будь ласка, співайте".

Колискова – пісня, яка завжди символізувала ніжність, теплоту та спокій. Саме такою рідною композиціє вирішив закінчити виступ у Києві Маттіас. Ніжність слів та мелодії, розчуленість публіки та самого музиканта – найкраще прощання, яке тільки може бути.

Музиканти навряд чи колись повернуться в Україну з концертом, тому присутнім доведеться на довго зберегти у пам’яті цей концерт і ще довго згадувати щирість та відкритість музикантів, їхню любов до публіки. Мабуть, гурт також довго не забуде свого виступу у екстравагантному Київському планетарії та прихильників, які порадували Маттіаса до сліз.