Tobin Esperance (Papa Roach): В музиці ти заходиш так далеко, як тільки можеш

Перед виступом Papa Roach у Києві ми зустріли гурт в готелі. Поки Джейкобі співав разом з Олегом Скрипкою українську народну пісню «Несе Галя воду», а техніки музикантів відпочивали в холі, ми встигли поспілкуватися з Тобіном Есперансом, басистом гурту.
Тобін грає в гурті з 1997-го, а на бас-гітарі з 8-ми років. Окрім того він є автором багатьох пісень Papa Roach.

Чому у вашому найновішому альбомі «Time for Annihilation» ви вирішили поєднати студійні та живі записи?
Живі записи – це щось особливе що ми робили. Пройшло 10 років з того часу, як ми були в мейнстрімі. Ми хотіли зробити щось інакше, щось особливе. Ви розумієте, люди ж знають нас як команду, що грає наживо.
Новіші записи в альбомі – це своєрідний бонус для фанів, який допоможе просунути альбом. Щоб фани більш охоче купували живі записи.

Багато людей асоціює вас з піснями "Between Angels and Insects", "Last Resort" та "She loves me not". Чому останню ви рідко виконуєте на концертах? Її хочуть чути.
Насправді, у нас інколи виникає бажання грати цю пісню на концертах, і ми її граємо. Так буває, що деякі ми часом граємо, а часом ні. Інколи втовлюємось від деяких.
"She loves me not" – одна з пісень, яку ми перестали грати, ми краще зіграємо якусь нову замість цієї. Але хто знає, може, ми знову будемо грати "She loves me not" частіше в майбутньому.

А як ви вирішуєте, які пісні потраплять до сет-листа?
Ми граємо ті пісні, від яких під час концертів отримуємо найбільше задоволення. Ті пісні, які наживо звучать найкраще. Ну і звісно ті, які фани хочуть почути. Ми намагаємось поєднувати старі пісні та нові, чергувати їх.

У ваших кліпах кров, відірвані голови, палаючі музиканти. Чи є якісь межі для вас?
Ні. (сміється – прим. авт). Я думаю в музиці… особливо в музиці ти заходиш так далеко, як тільки можеш. Особливо зараз, тому що ти не маєш догоджати музичному телебаченню, такому як MTV. Тому що вони зараз більше не показують кліпів у будь-якому разі. Тому ти маєш робити відео таким, як ти хочеш, шокуючим. Я так це бачу. Діти захоплюються, коли вони бачать наші відео.

Чи не боїтеся, що подібні речі зможуть трапитися з вами в реальному житті?
Ні, я не боюсь. Я думаю, такі речі насправді трапляються в реальному житті. Я
маю на увазі, що все, що відбувається у наших кліпах, достатньо справжнє, достатньо веселе.

Ви вважаєте, що палаючі музиканти – це весело?
Це все метаморфози, це не потрібно сприймати буквально.
 
У свіжому кліпі "No Matter What" ви тікаєте від поліції. Чи мали ви колись реальні проблеми з поліцією?
О, так. Мені доводилося тікати від поліції насправді.

Чому?
Це весело. Я просто був молодим панком. Я пам'ятаю тільки вечірку, і щось зламане, був вогонь. Я пам'ятаю у нас була велика пожежа в нашому місті. Вона вийшла з під контролю і приїхала поліція. Потім ми тікали від поліції. Це було дуже весело!

Ви багато їздите з концертами. Що ви возите з собою у сумці постійно?
Я завжди маю з собою мій лептоп, щоб я міг створювати музику, маленьку клавіатуру та інше музичне приладдя. Завжди.

В Києві у вас запланована зустріч з фанами. Вам подобається зустрічатись з ними? Чи були якісь дивні ситуації повязані з вашими прихильниками?
Так, подобається інколи. Інколи фани можуть бути занадто агресивними. Ви знаєте, вони думають, що можуть просто оточити, обійняти тебе, поцілувати, торкатися тих місць, яких їм не варто чіпати. Але в більшості випадків, фани класні. Особливо, коли вони присвячують щось тобі, наприклад, татуювання з іменами. Я бачив людей, які приходили і мали такі ж татуювання, як маємо ми.

Ви думаєте це дивно?
Це збентежує, але це не дуже дивно. Я думаю, люди просто хочуть бути оригінальними і мати ті речі, які вирізнятимуть їх.

Коли ви виходите на сцену і бачите тисячі людей перед собою, про що ви думаєте?
Я намагаюсь розслабитись, веселитись. Ти можеш відчути енергію натовпу. Якщо натовп дійсно гарний. Якщо це позитивний натовп, ти отримуєш позитивну енергію. Ти захоплений, хочеться виходити ще, і хочеться грати якнайкраще. Інколи може бути й руйнівний вплив, наприклад, звук може бути поганим. Тоді більшість часу все робиться автоматично.

Що вас найбільше втомлює у турах?
Oh my God, подорожування. Аеропорти, перельоти, всі речі повязані з поїздками. Ми рухаємось дуже швидко, і це дуже-дуже втомлює.