Женя Галич (O.Torvald): Ми вже почали писати матеріал для третього альбому

Український гурт «O.Torvald» видав другий альбом під назвою "В тобі". До платівки увійшло 12 композицій. На підтримку нового альбому група вирушає в тур Україною.
Які особисті переживання вплинули на написання пісень, чому «O.Torvald» змінив свій склад, а також подробиці осіннього туру, ми дізнавались у вокаліста колективу Жені Галича.

Ви почали говорити про новий альбом десь у 2008 році. Чому відклали запис?
У нас були постійні розбіжності у поглядах з музикантами, які зараз з нами вже не грають. Ми неодноразово відкладали запис через те, що не розуміли, що саме ми хочемо записати. Зараз все стабільно. Рік тому ми вирішили почати запис, вже закінчили.

Чому обрали саме таку назву?
У нас була пісня «В тобі». Наш діджей запропонував назвати так альбом, мені сподобалось. Це звучить дуже правильно: «O.Torvald»: В Тобі», тобто в кожному з нас. Взагалі в новому альбомі більше музичне навантаження ніж ліричне. Музика вийшла дуже сильною, а лірика – простою.

Як ви обирали пісні для нового альбому? Чому не вставили трек «Це літо»?
Із 47 композиції ми вибрали 12. З тих пісень, які вже були в ротації, в альбом потрапили тільки «Нас двоє» та «Качай». Інші десять – абсолютно нові. Обирали за принципом: качає чи не качає, дивились на реакцію людей.

Альбом вийшов дуже цілісний з текстами, що переходять один в інший. «Це літо» зовсім не підходила туди.
Чому ваш супер-хіт «УЙ» не потрапив у альбом?
Це просто прикол. Пісня вийшла в стьобному форматі. Ми не надаємо їй особливого значення. Навіщо в гарний альбом пхати цей трек? Немає ніякого сенсу. Це чистої води сміх, знущання.

Після композиції «Ромео и Джульєтта», ви вирішили відмовитись від російськомовних пісень. Чому знову з’явився трек російською?
Це все залежить від того, який у мене настрій. Я написав «Сны и сигареты». Вона дуже гарна. Я не прихильник якихось обмежень, не заганяю творчість у рамки. Так, мені українською набагато простіше писати, але ж є і російська мова. Якби я гарно володів, мислив англійською, може б тоді нею і писав. Або бразильською, з радістю.

Пісні в альбомі пов’язані за змістом?
Альбом безпосередньо пов’язаний з виходом близьких людей з «O.Torvald» або з якимись особистими переживаннями. Деякі пісні були написані практично з різницею в кілька годин або кілька днів. Фрази і слова перекликаються.

Пісні «Зловживай» і «Знову сам» я написав ледь не в один вечір. По настрою і сюжетним лініям вони перетинаються. Це пісні про самотність. Взагалі в цілому альбом просякнутий романтичною самотністю, що пов’язано з тим періодом в житті, коли ми його записували. І він подобається нам саме таким. Там немає стьобних пісень, окрім «Качай».

Які пісні присвячені виходу музикантів з групи?
Пісня «Мій Друг» про Вову і Сашу, барабанщика і гітариста, які покинули групу. Вони пішли, я ввечері сів і написав пісню, вирішив вставити її в альбом, вона вийшла дуже особистою.

Чому вийшло так, що майже одразу пішов і гітарист, і барабанщик?
Я думаю, якраз справа в різниці поглядів. Є період в групі, коли людина приходить грати з певними задачами, поставленими цілями. Для мене це завжди була музика заради музики. А ті люди, які зараз з нами не грають, ставили перед собою інші цілі: фінанси або ж щоб їм поклонялись фани, я це не вітаю. Просто ми не знайшли спільну мову.

Музиканти не просились потім назад?
Ні. Після мого з ними спілкування, вони розуміють, що я не буду від цього в захваті. Мені здається, якщо людина зробила вибір, то вона не має туди назад бігати.
За якими критеріями відбирались нові музиканти?

Наприклад, Саша, грає у нас на барабанах. Я можу відверто, поклавши руку на серце, сказати, що це один із небагатьох музикантів в моєму житті, який настільки зійшовся зі мною. Для мене це відкриття, я ще ні з ким так легко не грав. Навіть коли ми почали писати новий матеріал, я отримав велике задоволення тому, що він мене розумів. Я сам граю на барабанах і це дуже важливо, коли ти бачиш у себе в голові це одним образом, а барабанщик адекватно розуміє це. Ми навіть з ним не спілкуємось. Він качає як мені треба.

За останній час у групі змінилось вже троє бас-гітаристів. З чим це пов’язано?
Басисти у нас, на жаль, постійно не такі, як треба. Зараз ми взяли хлопця, який просто хоче грати і це єдине, що його цікавить. Він молодий, йому 22 роки, його не цікавлять гроші, він хоче грати рок і це найголовніше його бажання. Може він не так круто грає, але він навчиться. Найголовніше, щоб його цікавила команда. І вона його цікавить. Я не зарікаюсь, що буде далі. Ми Женю теж брали як постійного, але не склалось.
Ти й надалі плануєш на концертах грати на гітарі?
Поки-що так. А взагалі я не знаю, може, в наступному альбомі гратиму на клавішах. Я не парюся. Я отримую задоволення від гри на гітарі, у мене зараз гарний інструмент, який я полюбив. Почуваю себе відмінно в цій ролі. Всі знайомі, друзі та люди з якими я працюю кажуть, що я вмію грати рок на гітарі. І це круто. Дуже важливо витискати з гітари все, що можна, і я це вмію, і цим задоволений.

За кілька днів ви поїдете в тур, що гратимете на концертах?
Це найбільший тур, в який ми тільки їздили. Він триватиме три місяці. У нас буде велика програма. Півтори-дві години кожен концерт. Будуть старі і нові пісні, а також вже найновіші, які не увійшли до останнього альбому.

Ви виступатимете кожен день?
Понеділок-вівторок як правило мертві дні для виступів. Ми будемо їх проводити в останньому місті, в якому залишаємось, або повертатимемось в Київ, якщо це буде близько.

Ви плануєте в турі зустрічі з прихильниками?
Так, ми планували це ще в минулому турі. Але не всі організатори виконують свої умови щодо фан-зустрічей, тому дуже часто доводилось проводили їх після концерту. Весняний тур показав, що після виступу ми настільки втомлені, що спілкування з людьми не приносить особливого задоволення.

Зараз ми хочемо після концерту йти відпочивати. Тому намагатимемось робити зустрічі, які не будуть перетинатись з виступами. Особливо, якщо ми залишатимемося в цьому місці ще на якийсь день.

Турне зазвичай дуже втомлює музикантів і фізично, і морально. Чи виходиш ти на сцену з поганим настроєм, як це відображається на виступі?
Так, буває таке. Ми намагаємось, щоб це жодним чином не впливало. Але є певні моменти, які я не можу в собі контролювати під час концерту, особливо технічні нюанси. Я починаю дратуватися і показувати свій характер.

Наприклад, кидаєш гітарою в барабанну установку, як це було на одному з концертів цього літа?
Можу взагалі все зламати. Так трапилось в Полтаві. Всю сцену розніс. Ми зняли велику залу, на концерт прийшло близько 60 людей. Хоча на нас в Полтаві менше 300 ніколи не ходило. І потім почалось: то підсилювач згорів, то ще щось. В кінці мене перемкнуло, я розламав всю барабанну установку, порозкидав усе. Це неможливо контролювати.

Останнім часом на концертах ти вживаєш багато нецензурних висловів, раніше такого було менше, теж не контролюєш?
Якщо чесно, раніше ми були в потоці, який намагався стати популярним через якісь призми каналу «М1» чи ще щось. Зараз ми робимо те, що нам подобається, тому нам байдуже взагалі. Я дозволяю собі те, що хочу. Я такий який як є, мені набридло показувати себе якимось іншим.

Ти згадав канал «М1». Твоя кар’єра на телебаченні вплинула на вашу музику?
Вона зробила з мене клоуна в певний момент. Ми робили помилки, писали «УЙ», схиляючись до образу, що був у мене на телеекрані. Я дуже люблю веселитись, але хочеш чи ні, коли жартуєш про попсу, тебе сприймають попсово.
Телекарєра зробила тільки гірше. Якби ми продовжували рости після «Не Грузи», не думаючи про якісь стандарти українського шоубізнесу, це була б зовсім інша група. Але ми намагатимемось реабілітуватись цим альбомом, показати якими ми є тут і зараз.

Тобто цей альбом не заганяли в формат?
Ми записали цей альбом важким, таким яким хотіли, не думали про радіо стандарти і телеверсії. Але все буде видно, пісні дійсно дуже гарні. Повільні, швидкі, важкі – різні.
Якщо альбом не матиме успіху, тут два варіанти: або звинувачувати себе, що ми написали поганий альбом, або людей-споживачів. Але я прихильник звинувачувати завжди себе в помилках чи неправильних діях.

Не було думок не видавати на фізичному носії?
Ні, це ж альбом. Я ціную диски.

Коли ви тільки починали грати, якось інакше уявляли собі майбутнє?
Раніше я думав, що все розвиватиметься значно швидше: і популярність, і гроші підуть. Але зараз розумію, що все відбувається поступово, так як має бути. Це як з вином: чим більше витримки, тим воно смачніше завжди.
Групи з якими ми починали займатись музикою, той самий «Колбасний цех», «Robots Don’t Cry», їх насправді мільйони, просто забили й перестали грати. Ми продовжуємо цим займатись, зайняли якусь свою нішу, ми розвиваємось. Але йдемо поступово і закріплюємось. І нас, коли ми будемо високо, ніхто не зможе скинути. А проекти, що дуже швидко стають популярними, вони так само стрімко помирають. Якби все швидко відбулось, ми б вже перегоріли.
Єдине про що я переймаюсь, в цій країні немає самого плацдарму для рок-гурту. Є російський, американський, британський рок –  це три центри рок-музики. А більше року немає. У нас немає рок-музики, вона проявляється виключно в якихось артистах одиничних, в «Океанах» скоріш за все.

Ти постійно намагаєшся не сидіти на місці: різні виступи, участь у програмах. Що ти робитимеш, коли закінчиться тур і майже не буде концертів?

Постійно щось собі влаштовую, спеціально зробив квартирники, щоб не сидіти вдома. Я вмираю від того, що сиджу вдома. Я грав квартирники, спілкувався з людьми, спробував, вийшло дуже прикольно.

Відкатаємо тур, може квартирники взимку зробимо, новорічні. Головне не сидіти на місці і розвиватись. Ми вже почали писати матеріал для третього альбому, щоб він не затягнувся як другий.