Харизматичні Би-2 заповнили теплом українські серця
Російський рок-гурт Би-2 приїхав в Україну в рамках «Spirit Tour 2012», щоб представити новий альбом «Spirit». Нові пісні, а також хіти зі старої програми колектив відіграв у київському клубі «Stereo Plaza». Проте привезли вони не тільки свою музику, але й феєричне шоу.
Буквально на сцені з’являються перші силуети учасників гурту, як зал починає шаленіти, і приміщення наповнюється шквалом емоцій та криків. Музиканти одразу починають драйвово. Вони ні краплі не змінилися, все такі ж елегантні, стильні та молоді.
Це був не просто концерт, а феєричне шоу: шикарний звук, гарно підібраний відеоряд, світлове шоу, за яке фани їм можуть окремо подякувати, і два екрани по боках від сцени, на яких відбувалася трансляція концерту.
Голоси залу і групи починають зливатись під час виконання пісні «Скользкие улицы». Вокалісту колективу Льові (Єгору Бортніку) навіть не треба було співати, адже всі присутні добре знали слова, і так емоційно підспівували, що не було сенсу перекрикувати гучну публіку.
Лише після виконання трьох пісень, гурт робить паузу і Шура (Олександр Уман) вітається з натовпом та каже, як вони раді знову приїхати до Києва. І зал розриває хвиля емоцій і криків. Гул настільки сильний, що здається, що концерт може почути весь район.
Зал заповнюють елементи містики, так як наступна пісня «Bowie», що супроводжується нарізкою відео з різних його кліпів. Під трек «Дурочка» всі починають стрибати і витанцьовувати. Льова радує присутніх своєю грою на барабані в програші пісні.
Поки Шура співає пісню «Реки любви», Льова вже встигає закурити і ніжно починає танцювати з басистом повільний танець. Далі хлопці розкачали пісню «Серебро».
Не вся увага публіки прикута до Шури і Льови. З двох боків від них – двоє гітаристів: Андрій «Звон» Звонков, який постійно посміхається фотографам, і Максим «Лакмус» Андрющенко – молодий і жвавий. Задній план міцно тримають протягом всього концерту Борис Ліфшиц (барани) і Ян Ніколенко (флейта, клавішні, бек-вокал).
Зворушливою стала пісня «Молитва». Шура просить усіх дістати запальнички і телефони, в залі приглушується світло. І ось зал не одразу, але потроху заповнюється сотнями маленьких вогників і ліхтариків. Гурт викладається на повну. Відчувається кожна нотка, кожне слово.
Дівчата подарували музикантам дуже багато букетів. Один із них, Льова навіть «смачно занюхав». А ще подарували м’яку іграшку, якою він частково імітував спів, поки співали фани.
Перед «Варварою» Шура з Льовою один одному, дуркуючи, надавали копняків. Це, певне, одна з тих пісень, яка визиває чергову бурю і шквал емоцій. Зал співає майже всю пісню – Льова ж поки відпочиває.
Шура звертається до публіки і дякує залу за їхню любов та підтримку. Як одне ціле, зал і Би-2 співають пісню «Мой рок-н-ролл». Мелодія заповнює свідомість і все неначе завмирає на якусь мить. Поки грає пісня Шура багаторазово дякує Києву за таку енергетику і купу емоцій. По закінченню Шура замислюється, чому вони ще досі не написали пісню, присвячену Києву. Реакція залу – крики, емоції, радість і очікування нової композиції. Гурт запевнив, що подумає над таким треком.
Легка ліричність змінюється драйвовими «Последний герой» і «Полковник». По закінченню Шура представляє всіх учасників, не забувши про звукорежисерів, технічних директорів і людей, які зробили цей концерт незабутнім.
Після пісні «Ее глаза» колектив покидає сцену, але це ще не кінець. Шум і крики нікуди не зникають. Натовп потребує продовження виступу. І під ці шумні овації Би-2 виконують ще «Ангелы», «Сердце» і «Друг». По завершенню фото на пам’ять і обіцянка повернутися вже з оркестром. Ці емоції ще довго не залишають українську публіку.
Автор: Олександр Борцов